Химерний будинок
Глава 1
Я несміло входжу у кімнату екстрасенса. Тут так моторошно. Кругом повно всіляких жахливих речей: кулі, пір’я, опудало ворони, курячі ноги, навіть череп людини. Мене пересмикує від цього.
І навіщо я взагалі сюди прийшла?
— Справді, навіщо прийшла?
Питає мене хрипкий жіночий голос. Я здригаюся. Від цього голосу аж мороз по шкірі. Оглядаюся. До мене наближається жінка з суворим обличчям, та чорним мов ніч волоссям. Одягнена у чорну рясу, ще й з капюшоном на голові.
— Чого мовчиш? — Холодно питає. В руках у жінки скляна куля, а на кожному пальці рук, срібні масивні персні. — А в тім, можеш не відповідати. Ти стала власницею химерного будинку. І тобі це не дає спокою. — Жінка заходиться спонтанним істеричним сміхом, що до смерті лякає мене. Коли ж вона заспокоюється, то з дивним блиском в очах заявляє. — Ти 85 власниця цього будинку за останнє століття. Нащо купила його? Там же жити ніхто не може. І ти не зможеш... — Жінка замовкає та уважно придивляється до мене, а тоді протягує. — Хоча... Постривай. — Торкається мене своєю льодяною рукою. Від цього доторку я відчуваю, як по венах проходить холод. — А ти зможеш! — Запевняє жінка, й холодним поглядом заглядає мені в очі. — У тобі тече кров благородна. Ти не спроста прийшла у цей світ. — Примружується та наказує. — Сідай, повідаю тобі істину.
#681 в Фентезі
#147 в Міське фентезі
Відредаговано: 04.05.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
