Ігор був злий. Так що пальці не слухалися, і все валилося з рук. Навіщо взяв у руки гайковий ключ, не пам'ятав, але він полетів кудись у підкапотний простір двомісного дива китайського автопрому. П'ять хвилин убив на те, щоб перемазатись і впустити ключ нижче, на захист картера. Ще хвилин двадцять покрутивши кермо і поповзавши біля автомобіля, таки здався і покликав на допомогу майстра. В покарання, отримавши вбивчий погляд, був відправлений додому без зарплати за день. У шлунку порожньо, у кишені – ні копійки. Доведеться знову позичати гроші у Пашки.
Прокляття. Як же так сталося? Одна непробачна помилка, і все життя навперейми. Як нерозумно. Як безглуздо він облажався. Повівся на провокацію цієї дурепи. Вступив у її дивну, незрозумілу гру. Навіщо? Що його штовхнуло?
Та відомо що – просто стало цікаво. Вона так хотіла його в чомось переконати, здивувати. І йому стало цікаво. Його цікавість і загнала його до могили.
Тепер у нього знов нічого немає. Перемога на столичному турнірі, що червоним прапором маячила на горизонті, тепер здавалася лише бляклою сірою плямою. У нього було чотири місяці, щоб підготуватися як слід і взяти чортовий кубок.
Він би взяв його абсолютно точно. На обласному турнірі, що пройшов місяць тому, у фінальному бою Ігор переміг, зробивши лише один удар. Перші два бої – перемога за очками. Але останній! Усього один удар. Всього один, хіба таке буває? Бам. Нокаут. Медаль. Перше місце. Самооцінка вище хмар. Браво. Він - не невдаха. Він - переможець. Нарешті повірив у себе, у майбутнє, про яке мріяв. І воно було так близько, варто було трохи напружитися і простягнути руку.
Якби не ця сука. Чокнута дурепа, бажаюча щось йому довести. Та знає він, що. Хотіла показати, що вона більше не слабка, безвільна, жалюгідна невдаха.
Так, він знущався з неї, насміхався. Колись давно. В минулому житті. Але вона цього заслуговувала. Заслуговувала!
Це помста, абсолютно точно. Вона це підлаштувала. Все обіграла так, щоб він нашкодив їй, вдарив. Чокнута психопатка. Ненормальна. Злісна сука. Вона не подумала, що його вигнанню рано чи пізно настане кінець? Він повернеться. І знищить її. Зрівняє із землею. Принизить так, що вона сама жити не захоче. Та він її на шматки...
Та нічого ти не зробишь. – Заскрипів десь усередині неприємний внутрішній голос. - Все на що ти здатний, це забратися до дівчини в душ і пускати слини як облізлий пес, побачивший суку в тічці.
Що ж. Все так. Він справжній аутсайдер.
Чортів невдаха.
Якого біса він поліз туди? Що хотів зробити? Він мав якийсь план. Так, був план. Але який? Чому він вилетів у нього з голови, як тільки побачив виклик в очах дівчини? Спасував під цим поглядом. Завівся.
Перед очима знову з'явилося оголене тіло дівчини. Гострі ключиці. Довге мокре волосся, наче тонка тканина, намагалися сором'язливо прикрити її груди. Плаский живіт із чітко окресленими м'язами преса. Округлі стегна.
Ігор сів на лаву та обхопив голову руками. Який же він жалюгідний. Ледве не кінчив у штани від одного тільки виду голого дівчиська.
Як давно у нього був секс? Здається, півроку тому, чи місяців сім. Йому просто треба знайти подругу на ніч, і він перестане дурити. Так, потрібно виплеснути накопичену напругу. Точно.
Ігор став перебирати у голові знайомих із гуртожитку. Є пара дівчат, які часто кидали на нього зацікавлені погляди і могли б допомогти йому. Але без вкладення коштів – побачень, квітів та іншого лайна – чи піде на це хоч одна з них, чи зацікавиться? Грошей-то у нього нема.
Від усвідомлення своєї нікчемності хотілося завити в голос.
Закричати.
На всю горлянку загорлати на себе, на це місто і це бісове життя.
Спершу прогорлатися, а потім побігти.
І бігти, бігти поки що знову не звалиться в якусь сміттєву канаву, де його завалять відходами та лайном.
Там, де йому місце.
На узбіччі. На краю.
Ігор підвівся з лави і похмуро опустивши плечі, поплентався додому. До біса це все. До біса, всі ці думки, що немов кровожерливі піранії обгладують його мозок. Він втомився. Він змерз і голодний. І що робити з усім цим лайном, що впало на його голову разом, він подумає завтра.
Він все вирішить. Все виправить.
#55 в Молодіжна проза
#711 в Любовні романи
#339 в Сучасний любовний роман
від ненависті до кохання, протистояння героїв, сильні почуття
Відредаговано: 17.08.2022