Кейт
Кейт навчалася в 9 класі , скоро їй мало виповнитися 15 років . День її народження співпав з днем усіх святих [ Хелловін ] . Але у Кейт була одна особливість вона просто ненавиділа дні народження , адже вважала що з кожним роком вона старіє , але інколи вона сама дивувалася , адже вона небоялася старості . Мабуть вона нелюбила дні народження адже тільки тоді про неї згадували і то тільки тоді коли потрібно було кудись піти . Подарунки Кейт ніколи недарували адже її батьки казали
- Люба Кейт ти уже велика для подарунків . Рідко їй , даже недарували а просто давали то це гроші . Або тає того року коли їй купили телефон . Це тобі на день народження , Різдво , Новий рік , Валинтина і на інші свята . В школі з Кейт ніхто недружив , адже ніхто нехотів дружити з дивачкою [ як вони називали її ] Часто з Кейт сміялися однокласники , і обзивали її дурними словами , але дівчина рідко зважала на ці слова однокласників . Дівчина добре вчилася, досконало знала математику , іноземну , мистецтво і історію , цікавилася минулим . Улюбленим заняттям Кейт було, гуляти в парку і слухати музику , інколи вона могла до цілої ночі ходити по парку слухати музику , і бути десь у своїх мріях про життя , як вона вважала ніколи ненастане .
У Кейт було детілька особистих щоденників найперший вона почала у 10 років , коли щоденник закінчувався, вона починала новий .
Але всеж у Кейт зміг появитися друг . Нещодавно до їхнього класу прийшов новий учень . Звісно з новеньким ніхто не хотів дружити , мабуть нехотіли приймати новенького в колектив . Якось прогулюючись парком Кейт побачила Деймона [ так звали новенького в класі Кейт ] який ходив по улюбленій доріжці Кейт і сумував . Дівчина не вашаючись підійшла до хлопця.
- Привіт ! Чому сумуєш
- Привіт . Я не сумую !
- А ти чому тут ? Це парк , і до тогож скоро уже буде вечоріти
- Я гуляю ! люблю гуляти ! Ще люблю слухати музику , буди десь у своїх роздумах , подальше від людей тощо.
- Несмію питати ти що дика ?
- Ні ! Звісно ні просто я нелюблю галас , цих будених справ , проблем , недля мене це.
- А чим ти цікавишся ? - запитав Деймон.
- - Я тобі скажу тоді коли ти встанеш і підеш ходити , нелюблю бути намісці і стояти
- - Ну пішли , так всеж чим ?
- - Читаю книги про магію , чарівних істот , демонів - відповіла Кейт .
- Я скажу одне якщо я спочатку ще сумнівався в тому що ти дивакувато , то зараз ні - твердо відповів Деймон . Ти тільки не ображайся .
- - Та нічого я не ображаюся , але читати я люблю уже з усмішкою промовила Кейт .
- - У тебе гарна усмішка .
- - Дякую . А ти сам звідки ? - перевівши розмову запитала Кейт .
- - Я з маленького містечка , на півночі США , сюди приїхав , бо батькові тут запропонували роботу , яка є високооплачуваною , ті гроші , які ми отримали за продаж будинку вистачило на невеликий маєток . Прийхавши сюди мама і тато вже на другий день подали заяву до школи . А чому ніхто з тобою недружить - раптом запитав хлопець.
- Мені непотрібні такі друзі ! Вони жахливі люди - промовила Кейт
- А у тебе взагалі є друзі - запитав Деймон . - Ні немає , мені і без друзів добре .
- Чому ? Друзі повинні бути у кожної людини
- - Но не у мене перебивши сказала дівчина.
- - Чому - знову запитав Деймон .
- - Незнаю ! Я недуже над цим .задумувалася . А в тебе були друзі ?
- - Так і багато .
- - А зараз чому нема ?
- - Ти сама сказала вони жахливі люди .
- - Ой - з посмішкою промовила Кейт .
-
- Кейт іще довго говорила з Деймоном аж до 9 година . Вони даже незаміти як в місто потроху почала пробиратися ніч. Хлопець звісно запропонував провести її додому , але дівчина відмовилася, сказала що хоче пройтися сама . Десь 15-20 хвилин і Кейт була вже у дома . Але в дома на Кейт чекала чергова сварка.
- - Де ти була ? - у гніві промовила мама дівчини
- - В парку - відповіла Кейт
- - Ти з тим парком взагалі вже збоживоліла , кожен божий день тути ідеш , а нам тут сиди і божеволій , бо якесь дівчисько негодно нагулятися . Кейт мама хоче просто сказати щоби ти переставала ходити допарку , адже то парк і до того ти повертаєся дуже пізно мало , що може статися - промовив батько . Кейт нічого неказала просто пішла до своєї кімнати . Закрила двері сперласі на них і тихо сповзаючи почала плакати , і закрила вуха , щоб нечути як батьки сваряться . Плачучи Кейт питала себе чому мене ніхто нелюбить за що . В такі моменти Кейт просто хотіла просто бігти світ за очі , від усіх проблем .Ранком Кейт швидко встала , перевдягнулася і пішла до школи . Дорогою вона зустріла Деймона який поцікавився що з Кейт.
- - Чому ти така сумна - запитав хлопець .
- - Я несумна промовила дівчина і швидко почала іди .
- - Чекай . Стій почекай мене . Якщо нехоч казати то так би сказала . Я непитатиму більше .
- Зайшовши в клас Деймон запитав
- - А можна сісти біля тебе ?
- - Сідай я непроти .
- - Гаразд .
- Сидячи разом Кейт і Деймон нерозмовляли кожен був занятий своїми проблемами Кейт мала роздуми щодо себе і сім ' ї , а Деймон хвилювався що з його подрогою . Тим часом до класу почали приходити однокласники Кейт , прийшли майже усі і тут заходить королева їньго класу Дженні [ сама себе так називала ] і її піданці [ її однокласники , які у всьому підтримували Королеву ]
- - О Боже це ж наша любима Кейт і новенький , любов з першого погляду !
- - Відстань Дженні . Зараз недо тебе . - поомовила Кейт .
- - А що про вессіля думаєш ?
- Під час сварки до класу прийшло іще детілька однокласникіа .
- - Дивіться наша Кейт одружується !
- А мене візьмеш дружкою хтось промовив серед дітей , а мене дружбою.
- Від сварки з однокласниками у Кейт розболілася голова , іще однокласники принижували її та знущалися з неї . Кейт схилила голову , нібито нехоче слухати їх і почала плакати , мабуть Деймон єдиний хто побачив , що дівчина плаче.
- - Досить голосно скрикнув Деймон , що ви собі позволяєте , ви взагалі хто , як ви можете так , у вас що серця немає ?
- Більшість однокласників від цих слів просто розійшлися , но не Дженні , яка не ррипиняла снущатися з Кейт .
- - Чому ти така зла , знай усе вертається бумерангом до людей , які думають тільки про себе , тобто ти .
- - Ти як говориш з королевою школи промовив Боб .
- - З королевою максимум з ким то це зі злою відьмою , яка є злобною на всіх .
- - Дарма ти це сказав .
- Боб пішов у наступ упевнений у тому що Деймон злякається і буде благати аби його не чіпали , але він незлякався і також підійшов .Боб замахнувся , але тут почувся чийсь крик , усі обернулися до них . То кричав Боб у час замаху рукою на Деймона той схопив його руку і звернув так що той ледве говорив і даже не міг повернути нею . Дехто з учнів почав аплодувати адже усі давно уже стомилися від цих так званих королів .
- - Як ви смієте ану швидко замовкли - скриком промовила Дженні .
- Але її вже ніхто нечув усі аплодували Деймону . Який досі тримав руку Боба . Який весь кричав Пусти ... Пусти.
- Дженні зрозуміла що це кінець ніхто вже небуде їх обох слухати і підчиннятися тому вона просто вибігла з класу за нею побігли її слуги . Деймон вирішив пустити Боба , який не витримав і теж втік . А за ними подався гучний сміх учнів . Кейт на це все так дивилася , в її очах було видно якусь радість і водночас крах . До хлопця почали підходити учні , які мабуть хотіли подружитися з ним хлопець сів за парту і почав говорити до Кейт
- - Як ти ?
- - Все гаразд - розгублено відповіла Кейт.
- - Щось нетак запитав Деймон
- - Чому ти так вирішив ?
- - Просто ти якась розгублена .
- Вибач нам Кейт пролунали голоси які перебили її розмову з хлопцем , ми були неправі прошу вибач нас . Кейт незнала що сказати тому сказала необіжається на них .
- Мабуть вони говорили би іще довго якби їх неперебила вчителька Надія Романівна
- - Що за сміх ? Що таке.
- - Та нічого - хтось відповів з однокласників .
- - Та невже ви так ржали , вибачте на слові , що вас було чути наперший поверх і де Дженні та Боб ?
- - Незнаємо - знов хтось відповів із дітей.
- На цей раз вчителька нічого не відповіла бо почала заповнювати жкрнал .
- Перший урок пройшов відміно , мабуть не тільки уроки а і весь подальший день. Кейт отримала даже нині одинацять балів за правильно розвязувану задачу . Після заквнчення уроків Кейт попрощалась з Деймоном і попрямувала додому . Прийшовши додому дівчина попрямувала до своєї кімнати і почала щось записувати у своєму особистому щоденнику який ховала у скринці яка замикалася на ключ а скриньку ховалп у шафі , адже знала до ніхто небуде шукати щось цінне у її кімнаті , а особливо у шафці .
- І почала записувати :
- Любий щоденнику ти не повіриш , що сьогодні зі мною сталося , за мене вперше хтось заступився . У мене всередині все палає , але не від пекельного вогню , а щось незвідане приємне , ні я не закохалася но можливо він був правим що людям потрібно мати друзів , хлопець про якого я розповідаю . І мені слід завести друзів , я незнаю . Як думаєш , що мені робити . Чи дружити з ним , чи ні це петання мене мучить ще від вчора , що мені робити ? Я не знаю ...
- Записавши ще детілька рядків Кейт вирішила зробити уроки і дотого їй не дужи дали багато вчитися . Зробивши уроки і невечерівши Кейт лягла спати . У роздумах що буде далі .
- Але Кейт незнала що станеться до детількох днів її народжнння і чому вона буде звертатися свого особистого щоденника . Як кардинально зміниться її життя!!!
- Дам підказку пов'язано з коханням , ворог стане другом . Але це в інших розділах.
- Гарного читання !!!