32

Часу, з тих пір як Діана потрапила у лігво Хейтера, пройшло чимало. Вона вже втратила зв’язок з реальністю. День і ніч, вихідні та будні – все змішалося. Дівчина не належала собі. Зараз вона належала йому. І лише йому. Звісно, невеличкі перемовини з сусідками через стіни давали примарну надію на порятунок, але з кожним проведеним під замком днем, ця надія згасала. Вона розуміла, що може не вийти з цієї кімнати ніколи.

Але одного дня все змінилося. І зворотний відлік пішов. Все почалося в один ранок, коли двері її імпровізованої в’язниці автоматично відчинилися. За ними не було нікого. Діана тихенько підійшла до виходу й підозріло огляділася навколо. Вона побачила перед собою ще один прохід. Він вів у велику порожню простору залу. Дівчина помітила також, що двері інших кімнат теж відчинені. Вона хотіла побігти до сусідньої, але її зупинила невидима, на перший погляд, стіна з непробивного скла.

У цей час й інші дівчата повиходили зі своїх кімнат. Вони підходили до скляних перегородок, стукали, кричали щось, але нічого чути не було. Матеріал звуконепроникний – здогадалися згодом. З динаміків у кімнатах почувся вже до болю знайомий голос:

«Вітаю вас, мої грішниці! Перший етап вашого перевиховання завершено! Тепер потрібно перевірити, як ви засвоїли пройдений матеріал. Під ліжком кожна з вас знайде відповідне вбрання та маску. Одягніть все це і пройдіть до великої зали. Скоро будемо починати».

Діана поглянула на своїх сусідок. Вони теж не розуміли, що коється, але усі до однієї повернулися до своїх кімнат. Під ліжком дівчина дійсно знайшла велику коробку, на якій було написано: «Pretty Witch». Окрім довгої чорної сукні, яка закривала її руки та ноги, там був капелюх та страшна маска гидкої відьми з Диснеївського мультику «Спляча красуня». Динамік знову зарипів:

«Поспішайте, грішниці. Часу залишилося небагато! А поки ви приміряєте на себе нові образи, я трішки розповім вам про те, що чекає вас попереду. Кожна з вас повинна довести, що позбулася свого смертного гріха. Для цього вам влаштовуватиметься своєрідна перевірка, де ви мусите довести, що цілком «очистилися». Щотижня у просторій залі, яку ви щойно побачили, відбуватиметься відбір. Тих з вас, хто не впорається зі своїм завданням (а воно у кожної завжди буде індивідуальним), чекає голосування «на виліт». А це означає лиш одне – спалення на вогнищі!»

«Як у Середньовіччі», – подумала Діана, але продовжувала слухати Хейтера.

«У кожної з вас, – продовжував той, – є власний рейтинг, який оцінюється за багатьма критеріями. Якими саме – дізнаєтеся згодом. На коробках з вашими образами – присвоєний вам англомовний нікнейм. Він характеризує кожну з вас. Тож від сьогодні забудьте ваші справжні імена, тепер ви: Black Swan («чорний лебідь»), Golden Girl («золота дівчинка»), Pastry Queen («королева випічки»), Rock Star («рок-зірка»), Funny Bunny («смішний кролик»), Ugly Duckling («гидке каченя») та Pretty Witch («симпатична відьмочка»).

«Що ще придумав цей божевільний?» – питала себе зараз кожна з дівчат.

А голос тим часом продовжував:

Ще одне – за вами спостерігатиму не лише я. У нашого своєрідного шоу будуть глядачі. Саме вони вирішуватимуть, чи впоралась кожна з вас із завданням. А їхнє голосування впливатиме на моє рішення. У зв’язку з цим мушу вас відразу попередити про декілька правил. По-перше, в жодному разі не можна знімати маску з обличчя, коли ви в залі. Підставите товаришок і усі разом потрапите в «пекло». По-друге, говорити одна з одною під час щотижневої гри на виліт заборонено. Це не стосується ваших діалогів у кімнатах. Мені навіть подобається слухати ваші теревені, коли ви думаєте, що я нічого не чую».

У Діани похололо в грудях. Значить, Хейтер увесь цей час знав про те, що дівчата спілкувалися. Уважно слухав їхні таємниці, яких чимало розповіли «грішниці» одна одній за час свого «ув’язнення». Тепер він може використати цю інформацію проти них самих.

«І по-третє, відтепер ви суперниці. Переможниця у цьому змаганні може бути лише одна. Всі інші потраплять у «пекло». Адже саме туди відправляються грішниці».

Діані стало зле після останніх почутих слів. Вона ледве встигла добігти до рукомийника. Вміст шлунку дуже швидко опинився там. Вона відчувала, що перемогти у змаганні, влаштованому якимось психопатом, їй не світить. Вона не боєць. Вона просто б’юті-блогерка, яка вміє малювати. А тут доведеться щотижня виборювати власне право на існування. Який перевернутий світ! Яка несправедливість! Вона ж може більше ніколи не побачити своїх батьків, сестричку, друзів. Її життя тепер у руках однієї людини. Ні, не людини, звіра. Й ім’я його – Хейтер.