29

Ігнат Тимофійович Кожух втратив смак до життя. Нічого його не радувало. Ні висока посада у Міністерстві фінансів. Ні мережа елітних ресторанів в Україні та за кордоном. Ні дружина, яка щороку «апгрейдилася» коштом чоловіка. Ні молода коханка, яка виконувала найзаповітніші бажання. Ні дорогий відпочинок на кращих курортах світу. Хотілося чогось екстремального. Того, що змусить серце битися у прискореному темпі. Чогось, що переверне його уявлення про життя.

Що він лише не пробував заради дози адреналіну в крові: сафарі в Африці, великі ставки в казино Монте-Карло, дайвінг з акулами в Каліфорнії. Все це ненадовго відвертало від сірих буднів заможного чоловіка, але проблеми не вирішувало. Ігнату Тимофійовичу було нудно!

Все змінилося, коли один з його фінансових партнерів розповів йому про «Блекнет». У цій прихованій від пересічного ока мережі не було заборон. Не було обмежень. Тут кожна людина з великим гаманцем могла реалізувати свої найсміливіші фантазії. Заборонені речовини, зброя, трафік дівчат та бої без правил зі ставками на те, хто вибереться з «клітки» живим. І все анонімно.

Кожух зрозумів, що це саме те, що він шукав. Тому «зависав» у «Блекнеті» щодня. Пробував наркотики, замовляв повій, купив собі летальну зброю, робив ставки на життя чи смерть. Проте швидко і це почало набридати. Потрібно було щось зовсім інше. І це інше знайшлося. На основному сайті «Блекнету» почала «випливати» реклама нового реаліті-шоу «Грішниці». У проморолику сім дівчат (обличчя було, мабуть, спеціально розмито) позбавлялися власних гріхів. За кожною був закріплений лише один, основний їхній гріх.

– Вони живуть відокремлено одна від одної у кімнатах під наглядом Наставника, читають Священне Писання та ведуть аскетичний спосіб життя. Наші приховані камери дають змогу спостерігати за ними у режимі реального часу. Неприховані емоції, таємниці, які не вдасться приховати – це лише вершина айсберга…

Проте найцікавіше обіцялося попереду. Загадковий голос диктора вів далі:

– Кожна дівчина повинна довести, що позбулася свого смертного гріха. Для цього їм влаштовуватиметься своєрідна перевірка, де вони мусять показати, що цілком «очистилися». Щотижня відбуватиметься відбір. Тих, хто не впорається зі своїм завданням, чекає голосування «на виліт». Ту «грішницю», якій не пощастить, спалюватимуть на вогнищі!

«Як у Середньовіччі», – подумав Ігнат Тимофійович, але продовжував дивитися промо.

– У кожної з дівчат, – продовжував диктор, – є власний рейтинг, який оцінюється за багатьма критеріями, про які ви дізнаєтеся згодом. На кожну з них можна робити ставку! В живих має залишитися лише одна. Можливо, це буде саме Ваша фаворитка!

Для зручності вибору улюблениці, до всіх «грішниць» йшов невеличкий опис: вік, особливості характеру, найбільший гріх. Справжні імена навмисне не називалися. Замість цього кожній було присвоєно англомовний нікнейм, який мав характеризувати ту чи ту дівчину: Black Swan («чорний лебідь»), Golden Girl («золота дівчинка»), Pastry Queen («королева випічки»), Rock Star («рок-зірка»), Funny Bunny («смішний кролик»), Ugly Duckling («гидке каченя») та Pretty Witch («симпатична відьмочка»).

– Ну це вже щось новеньке, – зрадів Кожух. Він давно чекав чогось подібного. – На кого ж мені поставити?

Він довго ознайомлювався з у сією доступною інформацією про «грішниць» і нарешті зробив свій вибір на користь Чорного Лебедя.