6

– Коханий, у мене цукор закінчився. Можеш побігти у магазин? Cтрим через 20 хвилин.

– Аліно, я тобі скільки разів казав, пиши списки, коли ходиш за покупками. Ти ж фуд-блогер, врешті-решт. Це твій безпосередній заробіток. Продаєш уроки кулінарного мистецтва онлайн. Дівчат своїх учиш бути зібраними, дотримуватися рецептів. А сама – тяпа-розтяпа!

– Ну вибач мені, сонечко… – дівчина благально поглянула на свого знервованого чоловіка.

– Вибач, вибач, – перекривив той, – завжди ти зі своїми «вибач». У мене замовлення горить. Веб-сайт сам собою не створиться, знаєш!

– Знаю, але у той час, як ми з тобою сваримось, ти вже міг би збігати. А я поки камеру налаштую, підготую інгредієнти. І у мене на все лише 16 хвилин.

– Ну добре, добре. Який цукор купувати?

– Звичайний, білий. Сьогодні печемо бісквітний торт.

Аліна ще змалечку любила крутитися на кухні. Влітку, проводячи канікули у бабусі в селі, вона мало спілкувалася з однолітками. Більше полюбляла робити всілякі смаколики. Мила бабуся, що завжди асоціювалася у дівчинки з працьовитою бджілкою, могла встигнути зробити сотню справ за кілька годин. У селі по-іншому ніяк. Тому й онучка теж намагалася від неї не відставати. Доїла корівку, годувала кроликів, збирала свіжі яєчка, полола бур’ян на городі. А ще тричі на день допомагала бабусі на кухні. Які ж звідти пахощі доносилися завжди! То аромат свіжоспеченого хліба, то часниковий запах пампушок зі щойно звареним борщем, то терпкувато-солодкий – карамельних «півників». У процесі приготування усіх цих страв завжди брала безпосередню участь Аліна. Канікули закінчувались – дівчинка поверталася до батьків, здорова, засмагла і з неоціненними навичками, здобутими у бабусі.

Саме через це, закінчивши дев’ять класів, вступила до кулінарного коледжу. Батьки трохи з нею посперечалися, хотіли, щоб довчилася в школі, а потім і в університет пішла. Та Аліні хотілося практичних навичок. А сидіння за партою здавалося марним. Пізніше, закінчивши середню спеціальну освіту, вона все ж порадувала рідних, вступивши на факультет харчових технологій у місцевому виші. Там, на диво, також виявилося багато корисних і практичних предметів, що власне і переконало її у правильності цього рішення.

А ще саме там Аліна і знайшла своє перше і єдине кохання – майбутнього програміста Сергія. Вчилися на паралельних потоках. Познайомилися через спільну подругу. Хлопцеві сподобалася проста і скромна дівчина. А коли нагодувала печивом за власним рецептом, зрозумів, що вона – та, єдина. От і закрутилося, завертілося… Весілля відсвяткували на наступний день після вручення дипломів. У бабусі. Готували всім селом. Гуляли теж.

Після медового місяця, подружжя винайняло невеличку однокімнатну квартирку в місті, недалеко від Сергієвих батьків. Не дивлячись на нестачу квадратних метрів, з власними куточками визначилися легко. Аліна окупувала кухню. Перед цим, правда, довелося зробити там невеличкий ремонт і купити усе необхідне для кулінарної творчості. Хлопцеві ж дістався письмовий стіл з комп’ютером біля вікна у вітальні-спальні. Що ще потрібно фрілансеру? Єдиним недоліком цієї сімейної ідилії був стрімкий набір ваги Сергієм. Сидяча робота, смачна калорійна їжа. За три роки – плюс тридцять кілограмів. Друзі жартували, що якщо так піде далі, потрібно буде купувати спеціальне комп’ютерне крісло, бо старе вже по швах тріщало. Свекруха була рада, що має таку турботливу невістку. А подруги по технікуму радили перейти на продукти з низькою калорійністю.

Офіційно Аліна ніде не працювала. Звичайна домогосподарка. Та все ж у неї був невеличкий бізнес – випічка. Торти, тістечка для кав’ярень та ресторанів міста. А ще персоналізовані замовлення для знайомих та друзів. Одного разу подруга похвалилася в Інстаграмі світлинами з дня народження сина. Найбільшу кількість уподобайок отримало фото з кенді-баром у стилі супергероїв Марвел. У коментарях прохали поділитися контактами кондитера. З того часу відбою від клієнтів не було. Скориставшись таким ажіотажем, Аліна за допомогою чоловіка зробила свій Інста-профіль, запостила безліч світлин зі своїми роботами й пішло-поїхало. За два роки бізнес виріс, кількість шанувальників у цій популярній соцмережі зростала щомісяця. Коли позначка перевалила за п’ятдесят тисяч, у дівчини виникла ще одна ідея: а що як відкрити свою кулінарну школу онлайн і навчати там усіх охочих? Сказала – зробила. Сергій допоміг із власним сайтом, навчив користуватися програмою TEAMS для відеоконференцій. Аліна написала курс, вибрала найвдаліші рецепти, поділила все на модулі, а також на вегетаріанське та невегетаріанське меню. Нині вона поставала у новій для себе ролі – вчителя-кулінара. Дівчина так органічно увійшла у цю роль, що кількість охочих записатися на її курси почала зростати у геометричній прогресії. Розклад був розписаний на три місяці вперед. Та і заробітки значно зросли й навіть перевищували чоловікові. У зв’язку з цим квартиру змінили на двокімнатну з більшою кухнею та новою технікою. Дівчина розквітла. Вона мала коханого чоловіка, гарний робочий простір, велику кількість шанувальників її таланту. В Інстаграмі ця кількість майже дорівнювала ста тисячам.

– Доброго дня, майбутні кулінари, – почала заняття Аліна, – сьогодні у мене особливий день – позначка у «100 000» майже досягнута. А тому я вирішила зробити з вами бісквітний торт і відсвяткувати тим самим цю приємну подію. Для цього нам сьогодні знадобляться…

Поки вона інструктувала учнів, до кухні зайшов Сергій. Він тихенько поклав цукор на стіл, відправив дружині повітряний поцілунок і вийшов до кімнати.