Ніндзя сиділи й дивилися на Стічпран і як вампіри спокійно собі розгулювали по місту.
БірденФан: ну що? Є ідеї?
Джейк:можно прикинутися вампіром
Мія:цікаво і як?
Коул:давай думай якщо ти вже предложив
Джейк:треба вдягнутися як вони і треба зробити запах вампіра
Коул:і як зробити?
Джейк:треба облитися вампірською кровью
БірденФан:в мене є
Коул:красавчик
Мія:а,одяг ?
БірденФан:немає нажаль
Мія:тоді відкривай портал ми підемо й візьмемо
ҐармілдФілд:не вийде!ми тут надовго
Джейк:чому?
ҐармілдФілд:тому що треба арбалету підзарядитися.А він нажаль дуже довго заряджається
БірденФан:тоді нам доведеться підкрадатися й красти одяг
Коул:поїхали
ҐармілдФілд:не треба поспішати.Давайте ми обіллємося їхньою кровью і надінемо лінзи тільки не на весь одяг обіллємося,а то вони одразу ж догадаються,ллємо на себе сам одяг не чіпайте
БірденФан дістає кровь вампіра і лінзи і ікла
БірденФан:беріть
Усі взяли лінзи і повели одягати їх на очі
Джейк:ай! Я забув сказати що в мене алергія на лінзи
ҐармілдФілд:тоді ти залишаєшся тут, будеш нам передавати інформацію що там коється Джейк:дай он ці лінзи
Джейк показав на темно сині лінзи
БірденФан:ось тримай
Джейк:дякую
Джейк вдів темно сині лінзи,і очі спокійно відреагували
Джейк:схожі на ці лінзи в мене все в порядку поки що
БірденФан:тоді ти з нами на деякий час
Джейк засмутився але він нічого не сказав
Мія:зачекайте!
Джейк:що?
Мія:БірденФан дай нам усі рації
БірденФан:буде виконано
БірденФан дав усім рації
Мія:тепер ми готові рушати
ҐармілдФілд:не забувайте що треба обмазитись кровью вампіра
Усі почали обмазуватись,сам основний одяг вони не чіпали щоб не викликати підозри.Звичайно запах у них був такий не приємний ніби якоюсь глиною,і чуток запах духів і водночас відчувався холод
Коул:ця кров холодна це просто капець
ҐармілдФілд:це ж кров вампірів
Після обмазування вони надягли основний одяг і вже були готові вирушати
ҐармілдФілд:після того як ми вийдемо звідси я вас дещо навчу
Усі попрямували в Стічпран.Туман,вампіри вже почали на них дивитися але вони їх прийняли як своїх
Вампір:ей ти!
Джейк повернув голову
Джейк:ти це мені ?
Вампір:так тобі
Джейк:я тебе слухаю
Вампір:ти був на охоті?
Джейк зразу збрехав йому
Джейк:так був нічого не впіймав нажаль
Вампір:нічого буває
Джейк:дякую
Вампір:що привів нових людей ?
Джейк:так вони теж вампіри якщо що
Вампір:добре
ҐармілдФілд вліз в розмову
ҐармілдФілд:не підкажеш синку коли ми будемо нападати на Качерват?
Вампір:через 2 дні
ҐармілдФілд:дякую синку,а то я вже забув
Вампір:старий дурню
ҐармілдФілд:не раджу хамити людям старшого віку
Вампір:добре добре
Вампір це сказав щоб від нього відстали,ҐармілдФілд це розумів тому він вирішив не витрачати свій вільний час на того дурепу.Вони рушили, все місто були в руїнах,вампіри на них дивилися,а потім знову друг з другом розмовляли.Вони зупинилися біля маленького будинка,він був покинутий.Усі зайшли туди,по всюди павутиння,маленька пічка,верстак,одне ліжко,вікна трохи були в тріщинах,дах був в тріщинах.
Мія:м так,таке собі дім
Нік:добре,тепер ми повинні розділитися і повністю оглянути місто
БірденФан:добре я тоді пішов
ҐармілдФілд:зустрічаємося тут
Усі вийшли по одному кожну 5 хвилин і йде наступний.Мія вийшла останньою
Мія:ну що ж за діло
Вона потерла руки й пішла.Вона уважно придивлялася на кожні будинки,йшла йшла і побачила церкву,вона була в руїнах,а в вікні вона побачила когось,може вона помилилася? Аж раптом знову зʼявилась рука,і жестом показав що він чи вона кличе її,щоб вона зайшла в середину.Мія довго роздумувала чи йти чи ні,ну а поки вона думала вона вже спіла комусь перешкодити проходу
Вампір:зупинилися вона на проході дурепо
Вона була розумною тому вона не сперечалася з ним,бо це було б марною витраченого часу.Рука досі махала жестом що кличе її.Може це пастка? Може хтось здогадався що вона людина? Може це Кайл? Може Рейн?.Про Рейна і Кайла вона відкинула бо вона розуміла що вони на стороні УанТайма.Вона вирішила придивитися на руку,почала придивлятися і рука раптом зникла
Мія:та ну ти! Серйозно!
Мія без думок попрямувала в церков.Інші вампіри вже когось спіймали і пили кров, тому вона цим і скористалася і зайшла в середину двері зачинила.Перед входом в церкву, сам дах вже лежав всередині і перекривав у весь путь, тільки маленький прохід дозволяв пройти далі.Мія вже почала проходить через маленький прохід.Перешовши маленький прохід вона побачила якого діда
Мія:хто ти такий?
Дід розвернувся
Мія впізнала його
Мія:то це ти! Ти був в моєму сні!
Старікан:я Старікан Виборів Наслідків і я до тебе прийшов не просто так
Старікан дістав олівець і намалював просто без паперу прямо в повітрі якийсь аркуш
Старікан:ви сміливі зайшовши так далеко.Ви не боїтеся що буде далі коли ви зайдете ще глибше?
Мія:ні!
Старікан:ти робиш усе щоб захистити своїх друзів,але ти вже втратила 2 людей якими ти дорожиш.Я тобі хочу сказати що не від тебе все залежить,неважливо який ти вибір зробиш все одно хтось піде від тебе,а хтось залишиться.Бачиш ось цей листок?
Старікан взяв цей аркуш який він з повітря створив
Старікан:а,цей аркуш я записую усе що ти робиш і який ти вибір зробила.Якщо ти підеш по жорсткому методу то я буду давити цей олівець поки він повністю не закінчиться,твоя доля буде складнішим коли ти будеш йти по темній стороні,ну а якщо ти підеш по світлому методу то я не буду давити на олівець і твоя доля буде світлішим
Мія мовчала і вона відчувала себе більш тривожною
Мія:підкажіть що нам робити?
Старікан:ваш вчитель все розповість як його перемогти