Поки Борис був у печері старий характерник говорить, - « Дмитро ти віднести жінку до дому, або зі мною йдеш й допоможеш мені та Борису?», на що половець відповів так. – « Цікаво чи жінко сама може, а я козак захисник віру Ісуса та рідну землю, від яких бусурманів й піду з вами, бо ми козаки», почувши ці слова старий характерник відчув плив силою немов знов став молодим якій був більше енергійно захищав віру Христа та свою вітчизну. А тим часом Борис звільнив дівчат яких залишити на потім песиголовець, а Борис заховався й став очікувати чого чудовисько. Песиголовець прийшов й ні було дівчат тільки кістки, й песиголовець почав обнюхувати їх знайти дівчат аз поки він відчув запах Бориса. Він почав шукати ні дівчат, й почав йди до нього й коли він майже до нього Борис зрозумів що це початок його плану, й мовив заклинання й знову песиголовця шар із племені. А за тим почав Борис втікати від песиголовця він знав що у нього мало сил на заклинання він вирішив промовить молитву характерників. А молитва звучала так, шкіра мій панцер залізна кров сокола броня на мені Господь у мені. Й відчув пролив сил, а песиголовець йшов шукав чого парубка аж поки його по спині вдарило із шаблі, він перевернувся й ні кого не було за тим його по ногах, а потім він побачив Бориса у якого кров із рота, але стояв й був готовий його вбити. Борис зразу віриш атакувати, отримуючи рани із кігтів Борис теж силою й бив, рані за раною кроїв у обох, тільки песиголовець слабів цей момент використав Борис вдарив прямо серце. Й коли прийшли Дмитро й старий характерник й побачили Борис в ранах, а старий дивується того Борис зміг перемогти песиголовця. Наступний день рани почали загоюватись, староста чого хутору заплати їм 20 срібних злотив. Й коли вони сіли на коні та помчали, Дмитро крикнув щось для Борисе гей якщо хочеш можеш приймати мені гості.