Розділ 6 Розмова із Дмитром -

Вийшли із кочрми Борис вирішив запитати старого, - «а що тепер ми будемо робить?»,  - « з початку ми половцем по говоримо,  а за тим подумаю як можна допомогти чому хуторові» відповів старий характерник.

А за тим вони всілись на коні та помчали до половця, туман почав зникати й на верху одного із дерева хтось сидів, а старий характерник вирішив запалити люльку. Але ні встиг запалити, як раптова щось із дерева й половило із коня, ця істота була великою із головою  пса, піднімає свою руку із кігтями немов був готов розірвати на шматки. 

Коли Борис це замітив він зразу взяв рушницю причалювався й стрільнув,  до попала перед плече песиголовця що той вирішив оставить на потім старого із на потім. Й став та почав йди до Бориса, за тим  він став як пес щоб пригнуть  та положить Бориса на землю, але ні встиг він пригнути як раптова почало горіти  його спина й він впав  та почав   втікати. А за тим до Бориса підійшов старий характерник й почине говорить, - « хлопче ти як тай руку я допомогу встати?»,  за тим Борис встав й вони продовжили свій шлях. А Борис почав запитати, - « а що це було як у нього почала горить спина?»,  на що  старий характерник відповів так,  - «коли ти стрільнув звичайними що не требо робити,  я виріши цілою рукою промовити заклинання, а далі ти сам бачив».

• «Заклинання яке якщо я спробую його вивчати?» запитав Борис, нащо старий характерник сів на коня й говорить,  - « ні важно яке це заклинання головне, що не  померли й не стали його їдою на обід».  За тим помчали далі, тим часом Борис згадував про до як колись на хутір напали татари й коли він допоміг другим втікати, та зарізати йому  самопал батько за тим батько сказав йому щоб втікав,  а сам стрільнув й загинув та став сиротою. А тим часом вони добрались до хатини де жив половець, коли старий постукав двері до відкрила молода чорно брова  жінка вдягнута  гарну сорочку, - «ви хто й навіщо ви прийшли?» запитала вона. Старик  усміхнувся й вирішив відповісти зняв свою шапку клонився й почав говорити, - «вибачте наш просто ми шукаємо козака половця його друг трапилось, й  напевно через песиголовці». Почувши із хаті вийшов молодий козак  якій був трохи страши від Бориса й говорить, - «так це я половець й навіщо я вам потрібен?», на що старий усміхнувся й запалив знову люльку й почав говорити. - «Твій друг прийшов до наш харатерников сказав що біда що тебе песиголовці появились й благав щоб ми помогли із чию бідою, й корчми про це розказав ваш староста».  Почувши це Дмитро він  запросив їх до хати,  де він почав  розказувати   що через зникнення дівчат він почав боїться щоб його жінкою це не трапилось.