Характерник глянув все знов й почав говорити, - «корчмар ти де живе козак Половець й про що бурмотять другі відвідуючи твої корчми?», - «половець козак живе близько із молодою вагітною жінкою, боїться що трапилось з нею а до у наш почали дівчата зникаю вод збереже. Й вибачте ви характерник»? запитав корчмар, нащо старий характерник почав говорити, - «так й є я характерник, наш відправив друг чого козака щоб ми його врятували від монстрів а тут селом хутору треба допомога». А тим часом зайшов якісь на пів старкуватий старик вдягнутий, звичайну вишиту сорочку й вкритий у якомусь жупани, й починає говорити. – «З дарового здоров’я тобі Нестор, на лий мені як завжди й може щось нового розкажеш». – «Все як завжди, тільки до наш характерник із джурою приїхали за Дмитром, може нам допоможуть із це ю бідою». - «Характерник із самої січи, цікаво за чим їм потрібний» мовив знову старик й підійшов близько, характерник його замітив але старик перший вирішив почав говорити, - «вибачте я староста ви характерник?», на що старий характерник відповів. – «Так, й мені кочмар розповів що у вас біда, й мене хлопцем розповів друг Дмитро що він міг з ним до січи, але песиголовці йому помішали». – «Зрозумів тільки сказить це правда що характерники можуть монстра вбити, тільки будь ласка й зробити що не було монстрів а до наш ні кого не буде ми вам заплатимо» промовив староста. – «Добре я по думаю, після того коли я зустрінусь Дмитром джура зі мною» промовив характерник, й пішов із Борисом.