Розділ 4 Перше полювання на чудовище

Після   чого до Бориса підійшов  старий    характерник    й усміхнувся   й говорить, - «ти справився та же   деяким  юнакам не змогли  як ти,  тільки жаль що осінь   зараз  але твоє дерево буде рости». За тим він став й промовив він, пройшов наш характерником він стане,  за тим усі вернулись до січи де старий характерник почав щось говорити  Борису, - «хлопче  тепер ти зробив перший крок на    шлях характерника,  але ти скази мені ти колись бився із монстр…». Але ні встиг договорити старий, як раптом до них прийшов якісь козак  й говоре, - «біда з моїм другом  трапилось», - «яка  біда й  за чим  ти до наш   прийшов, сам  ні можеш  допомогти  ні  можеш, й після чого   як ти   маєш козаком  себе називати. На що  козак  мовив так, - «  я радістю але якісь створіння на мене   напали коли щось собачою головою  віче за людину», на що старий характерник почесав свою голову й говорить.

• « Велике із головою пса добре ми твоєму другу дамо допомогу тільки скази мені де він живе й яке у нього прозвище», на що козак відповів так, - «Дмитро його звати живе селі що п’ять днів від сичи». Старий характерник почесав свою мудру головою й  говоре, - «добре я допоможу вам, гей Борис будеш мені допомагатимеш  бо я старий йдемо візьмемо до що нам треба». За тим Борис із пішли до тих хто робить срібних монет кулі й старий говорить їм, - «хлопці мені треба срібні кулі й парубку теж», за тим вони пішли далі. – «Борисе запам’ятай  три речи по перших звичайні проти  бурсуман а срібні про всякої нещасті, по других держи  святу коли  побачиш монстра до відкрий та кінь йому він ослаб та якщо ти ослабне твоя  магію теж  може до є молитва й держи листок молитвою тільки ні загуби.   Ця  молитва ні звичайна   цю       молитву тільки ми характерники маємо   знати зрозумів хлопче»,   нащо  Борис відповів так.   – « Добре    що тепер?»,     - «а тепер бери рушницю бері рушницю    та відправляймось» промовив      старий характерник.   Затим Борис сів на коня й помчали, їхали вони два дня,  аж поки вони      побачили туман й без  листя дерева.    -  «Слідую                 

 зі  мною щоб  нічого    не трапилось» промовив старий характерник, немов щось відчув   й  вони йшли   по туману й   без листяні гілки немов   руки монстрів    хочуть тебе зять  та вбити  й так  вони йшли аж   поки вони  якісь дім.    Пішли близько  старий характерник почесав    свою   голову    й говоре, - «це  ні дім   а можливо корчма напевно, Борис слухай я буду говорить може узнаймо  Дмитра й про монстрів  добре».  А  за тим  вони зайшли,   свічками а люди  щось бурмотали про якісь   монстрів із головою пса   та зниклих  дівчата яких напевно вони викрали,   це замітив старий     характерник  й   стало  більш    цікаво що   робиться чому     селі  й звідки тут появились песиголовці.  Дійшовши до     корчмаря    старий характерник дав гроші й говоре, - «меду  й поїсти мені та хлопцю  добре»,  корчамар    так  зробив  приніс    йду  та меду, затим старий характерник почав   говорити, - «поїси Борис а по запитаю пане  може він знає де  той козак  й про біду яка     з     ним  трапилось».