Й один із сивими вусами почав говорити, - «гей козаче як тебе й за чим ти до наш прийшов із хлопцем?», нащо Василь відповів так. – «Я Василь характерник із уманського полка прийшов із своїм названим сином Борисом бо я його навчив чому що я знав й думаю що більше знаю січи й научать його», а старий характерник почесав голову й говоре, - «добре Василь але ти ні проти щоб я провірив його. А ти хлопчина запам’ятай що характерник це ні звичайній козак які захищає людей та володіє магією, він має знати як володіти заклинаннями та монстрами полювати щоб звичайним людям було добре й гроші за монстра нам давали».
Затим вони вийшли та перепливи річку й старий характерник почав говорить, - «так зараз я тобі кістку дерева й коли ти побачиш дерево зробиш як я зрозумів», за тим старий викапав малу яму поклав другу кістку дерева й закапав, й почав промовляти заклинання рука його почала світись. А за тим появилась паросток дерева а за пару хвилин й само дерево, а старий характерник сів й почав відновлювати свою силу й почав говорити, - «тепер ти тільки якщо ти ні справиться далі буде важко», Борис закапав кістку й почав промовлять заклинання. – «Земле дух силу мене дай земле дух силу мені дай, силу мені треба зараз щоб виросло до я посадив, земле дух силу мені дай, земле силу мене дай». Промовляв заклинання аж поки Борис рука підняв бо ні міг так довго робити бо у нього було мало магічної її відновити, але Борис з міг зробити паросток дерева.