Роздiл 50.

Розділ 50.

Тінь, яка залишилася внизу

---

Шлях до Розлому

Дощ ішов мовчки. Земля парувала.
Троє йшли без супроводу: Олексій, Лада і Сергій.
Попереду — провалля, якого не було на жодній карті.
Воно дихало темрявою.

> — “Коли ми зайдемо, дороги назад не буде,” — сказав Олексій.
— “Я вже не повертався одного разу. І не пошкодував,” — відповів Сергій тихо.
— “А я просто з вами,” — усміхнулася Лада.

---

Під землею

Стіни плакали тінню.
У кожного з трьох почались видіння.

Олексій побачив свою доньку — Ладу — ще малою, на Землі, як вона сміялась у його обіймах.
Він протягнув руку — але вона зникла.

> — “Ти вже з нею,” — прошепотів голос. — “Але ще не прийняв.”

Лада побачила себе — як вогник, який стрибає між світами, шукаючи… тата.
Вона розплакалась, але її сльози стали золотим світлом.

Сергій побачив той самий момент — зраду. І вибух. І очі Олексія, що шукають його в диму.
Він впав на коліна.

> — “Я не витримую. Це пекло.”
— “І тому ти лишишся тут,” — сказав Олексій.

---

Вибір

Перед ними стояли три двері, кожна з яких вела до іншого майбутнього.

Мечислав сказав, що коли обрані увійдуть у розлом, хтось мусить лишитись — щоб запечатати його зсередини, інакше тінь повернеться.

Лада торкнулася руки Олексія.

> — “Ти мусиш жити. Бо я — вже жила у тобі.”

Сергій встав.

> — “Я… зрадив. І тому тільки я маю право закрити це. Не як спокута. А як вибір.”

Олексій довго мовчав.

> — “Тоді зроби це — не як зрадник. А як характерник.”

Сергій увійшов у третю браму.
Земля здригнулася. Розлом — замкнувся.
І більше його не було.

---

На поверхні

Коли вони вийшли, світанок був ясним.
Мечислав стояв на пагорбі.

> — “Світ змінився. Тінь — спить. І ви — більше не просто обрані.
Ви — початок нової доби.”

Олексій узяв Ладу за руку.
Зоряна чекала неподалік, тримаючи нову карту — без Розлому, але з позначкою дому.

---

Увечері біля вогнища Олексій прошепотів:

> — “Сергію… Ти залишився там, де був найтемніший.
Щоб ми могли бути тут — у світлі.”

Лада заснула на його плечі.
Зоряна запалила лампу.
А в небі знову зійшли три вогні — фіолетовий, золотий і сірий.

> І тільки тінь залишилася внизу. Там, де вона і мала бути.