Роздiл 49.

Розділ 49

“Випробування душ” 💛

---

Сон Зоряни

Їй снилася річка, темна і глибока. На березі — три постаті:
— чоловік у вогні,
— дівчинка у світлі,
— і тінь зі скрученими руками.

Річка кликала. Але переходити могли тільки ті, хто згадає своє справжнє імʼя.

Коли Зоряна прокинулась, у грудях ще боліло.

> — “Він має памʼятати, ким був… або втратить себе назавжди.”

---

Сергій у колі очищення

На світанку характерники розгорнули коло — древній обряд очищення.
Всередині — Сергій, колишній зрадник.
Поруч — Олексій і Лада, як двоє із трьох Обраних.

> Мечислав тримав артефакт у вигляді кованого сонця:
— “Тіло — нове. Але душа — з попелу.
Якщо хочеш лишитися в цьому світі — пройди Вогонь Істини.”

Сергій опустив голову. Навіть голос був інший — молодший, розгублений.

> — “Я… не заслуговую.”

Олексій мовчав. Але Лада встала і пішла до нього.

> — “Ти памʼятаєш коня з іменем Грім?”

Сергій здригнувся. Подивився на неї:

> — “Тільки ми двоє знали, як він боїться блискавки…”

Вогонь між ними спалахнув — не палючий, а очищаючий.
Тінь з його плечей злетіла, як попіл.

---

Після ритуалу

Увечері Олексій сидів осторонь. Остап, як завжди, не змовчав:

> — “От скажи, командире, ти мене пробачив би, якби я тебе здав?”

— “Ні. Але, можливо, дозволив би довести, що ти більше не той.”

Остап засміявся:

> — “Ех, мораль у тебе як у казці, а життя — як у хроніках.”

---

Бесіда Сергія та Лади

Вона сиділа навпочіпки і малювала на землі коло. Він підійшов обережно.

> — “Чому ти мені допомогла?..”

— “Бо ти досі бачиш тінь.
А вона зникає, коли хтось засвічує свічку.
Моя черга була — засвітити.”

---

. Перед бурею

У нічному небі з’явилось три вогники:
— фіолетовий,
— золотий,
— і сірий.

Мечислав прошепотів:

> — “Вони об’єднані.
А тепер — час їх випробувати.”