Характерник і відьма

Глава 30. Мій вовк.

Руда кинула на нерухому Дарину нетерплячий погляд, і я раптом зрозумів, що й досі тримає чаклуна у цій кімнаті. Зовсім не мої розмови. Він очікує, поки прокинеться нова відьма, вільна від духовності та моралі, його вірна помічниця і служниця. Очевидно, до того часу вона має залишатися у пентаграмі, інакше Прокуди тут би вже не було.

Виявляється, це не я затримую чаклуна, а він – мене!

Тільки зараз до мене дійшло, що Прокуда поки що вразливий, не дивлячись на свої вихваляння. По-перше, він знаходиться у чужому, ще не звичному, тілі. По-друге, тільки-но пережив страшну смерть, що не могло не вплинути на його стан. По-третє, усі сили, що мав, він кинув на проведення ритуалу та встановлення захисту на кімнату, щоб я не зміг зайти й завадити. І тішить він мене розмовами не через те, що любить потеревенити та похизуватися, а задля того, щоб я не нагукав побратимів і Кудеяра! Разом ми б щось придумали…

Але як же пізно я це зрозумів! Мабуть, у моїх очах відбився відчай, бо обличчя рудої виглядало вкрай задоволеним. Я зрозумів, але вже не встигну нічого вдіяти, бо Дарина починає приходити до тями. Я бачив, як здригнувся її палець, як затріпотіли вії. Зараз вона розплющить очі, побачить у дверях характерника і все буде, як і очікує Прокуда. Магічна блискавка… Пам – і кінець…

І немає в мене навіть уявлення, як вибратись з цієї ситуації.

Та моєму вовкові не треба було думати. Лише я на мить послабив контроль, він, не вагаючись, кинувся вперед, прямо у вогняне коло, що оповило одвірки. Швидкість перевертня була такою, що він не згорів повністю, на що сподівався Продуда, хоч і обгорів увесь. Від мене, людини, не залишилось би й попелу, але вовк вижив, сам постраждав, та захистив свою людську іпостась. Чорне, обвуглене чудовисько стрілою пролетіло крізь магічне полум’я, що спалахнуло, обійняло його, і, не звертаючи уваги на невимовний біль, збив з ніг руду, яка такого аж ніяк не очікувала. Чарівна скринька вилетіла з її рук і покотилася по підлозі. Дівчина вдарилась головою об кут шафи і на деякий час випала з реальності.

Водночас повільно переходила на ліжкові в сидяче положення Дарина. Очі її були абсолютно порожні і байдужі, а на обличчі не відбивалося жодної емоції. Та, побачивши перевертня, вона здвинула сердито брови і рука її почала повільно підніматися, щоб спопелити ворога.

Мій вовк залишив нерухоме тіло рудої і кинувся до скриньки. О, невдача! Вона виявилась зачиненою на висячий елегантний замочок. Хоча, хіба варто було сподіватися на інше? В моїй людській свідомості майнула думка про ключ. Але замочок не мав дірочки для ключа! Це був абсолютно цілий білий замок! Магічний замок! І я уявлення не мав, як його відчинити!

Добре, що мій вовк не роздумував, а діяв. Він придавив скриню лапами і вчепився зубами  у дужку замка, намагаючись зірвати. Аж іскри летіли у всі боки. Магічний запір не піддавався. З тріском зламалось праве ікло. Вовк розвернув пащу так, щоб вчепитися лівим.

Так, скриньку утримувала зачиненою могутня магія. Але перевертень теж по своїй суті магічна істота. І врешті решт замок піддався і зіскочив. Скринька відчинилася.

Відьма вже націлилась у характерника пальцем, готова спопелити його, коли в її тіло увірвалась душа, з радістю та неймовірним полегшенням повертаючись у рідне тіло. Палець здригнувся і вогняна стріла пролетіла в п’яти сантиметрах від вовка, врізалась в стіну, пробивши в ній діру розміром з баскетбольний м’яч і зникла десь у коридорі. Десь там гримнув вибух.

В очах Дарини почало проявлятися усвідомлення і жах через те, що вона тільки-но мало не вбила коханого.

Тим часом руда прийшла до тями і почала підніматися. В її руках швидко формувалися два файєрбола. Вікно розлетілося на скалки із трагічним дзвоном і кімнату почали заповнювати скелети кажанів та різних птахів. Вони накинулись зграєю на відьму, не дозволяючи їй сконцентруватися та втрутитись.

Вогняні кулі збільшились у розмірах і готові були зірватися, уклавши і набридлого перевертня і відьму, з якою у Прокуди ніяк не виходило, водночас. Він вирішив поставити крапку і знищити обох.

Я лише встиг це усвідомити, а також усвідомити, що нічого не можу протиставити темним чарам.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше