Глава 28. Руда. 4.

- Тук-тук!

Я зайшов до спальні, поставив на тумбочку піднос зі сніданком. Слідом за мною прослизнула Женька. На диво, мій вовк надто непокоївся і рвався назовні. Він і раніше руду не любив, лише через мене терпів, та зараз просто скаженів. Ледве вдавалося втримати його, щоб не почався оборот.

- Гришо! Це вона! – вигукнула моя відьмочка, округлюючи очі. – Нащо вона прийшла?!

- Спокійно, кохана. Женя хоче попрохати пробачення.

- Яке пробачення?!

- Ти прекрасно розумієш, про що я мовлю. Хоч мені і неприємно згадувати, та слід розставити крапки над «і». Справді, у нас із Женею були стосунки у той час, коли я думав, що з тобою спільне майбутнє неможливе. Але зараз все закінчено, так, Женю?

- Так, - руда згідно кивнула. – Та й було у нас все несерйозно. Лише через нудьгу.

- А те, як повела себе Женя у їдальні… Вона хоче попрохати у тебе пробачення. І ти, сподіваюсь, їй його даруєш. Зрозумій, дівчина не винна. Вона теж потрапила під вплив Прокуди і діяла за його настановами.

- Та я нічого й не маю проти неї. Просто не хочу бачити!

- То ти не тримаєш на мене зла, Дарино? – руда підійшла до ліжка і присіла навпочіпки, благально склавши долоні. – Пробач, прошу!

- Пробачаю, звісно, пробачаю.

- То подаруй мені кілька хвилин свого часу. Будь ласка! Маємо поговорити про… дещо дівоче.

Мене звісно зачепило, що ці двоє вже збираються секретничати за моєю спиною. Які можуть бути розмови між ними? Що було – то вже в минулому. Ой, не слід їм залишатись наодинці.

- Іди вже, Женько. Отримала пробачення – і йди, - гаркнув я.

Та Дарина вже встигла зацікавитись. Справді, моя колишня може щось цікаве про мене розповісти. Як же відмовитись? Це все жіночі витребеньки!

- Вийди, Гришуню, на п’ять хвилинок, - махнула вона рукою. – Ми трохи поспілкуємось.

- Дарино!.. Не треба!

- За дверима постоїш. Тільки не підслуховувати!

- Які між нами можуть бути секрети?

- Це дівчачі секрети! Йди вже!

Робити нічого, я зітхнув і залишив кімнату. Ох, ці дівчата! На Женьку я вже, практично, не злився. Що вона могла протиставити силі древнього чаклуна? І між нами, дійсно, за цей час було чимало… Про що ж таке секретне вона зібралася розповісти Дарині? Не подобалось мені це, та хіба я міг щось змінити? Довелось міряти кроками коридор в очікуванні, поки дівчата набалакаються.

Час йшов, а руда все не виходила. Ти ба, подружки які! Тільки-но одна одну ненавиділи, а тепер разом перемивають мені кістки. А, може, досить вже?

Звісно, якщо я зайду, моя відьмочка розсердиться. Та скільки ж можна очікувати? Тим паче, що вовк усередині скаженів дедалі сильніше і я вже ледве втримував його. Час покласти край цій дурній бесіді і випроводити Женьку, хай їде додому. Навіть, якщо Дарина розсердиться на мене.

Я підійшов і рішуче рвонув двері.

Те, що предстало моїм очам, примусило мене похитнутись від жаху.

Ні! Тільки не це!

Тільки не це!!!