Глава 11. Кудеяр. 2.

- Хай буде так, - чоловік кивнув і вийшов на подвір’я.

Я, зітхнувши, поплентався за ним. Принаймні, не з’ясовувати стосунки на людях.

- Ми можемо допомогти тобі опанувати силами… - розпочав чоловік.

- Хто ви такі? Свідки Ієгови? Чи Адвентисти Сьомого Дня? Брошури не давайте, я до вашої секти не піду!

- Та досить блазнювати! Ти – характерник і маєш це визнати! І ніяких сект! Ми навчимо тебе використовувати свої сили на користь людству…

- О, я вже десять років вивчав Бойовий Гопак, з мене досить!..

- Та ваша Школа – лише дитячий садок у справжній філософії характерників! Ти навіть не уявляєш, які можливості відкриються! Я…

- Та хто ж ви? Черговий месія?

- Зовсім ні! Буду відвертим. Я – могутній чародій Кудеяр! Народився я задовго до початку вашої ери і, якщо мене повернули з царства мертвих, як вже бувало, то це означає одне: на Землі незабаром з’явиться чергове глобальне зло, і я маю підготувати адептів до боротьби із ним!

- Як у дешевому фільмі, чесне слово, - хитнув я головою. – Ви все сказали? Прощавайте. Нам не по дорозі.

Я не повірив жодному його слову. Напевно, агент якоїсь таємної організації, що розшукує аномальне. Тільки звідки він дізнався про мою вовчу натуру? Швидше за усе, достеменно нічого він не знає. Просто пробиває усіх із прізвищем Сірко. Та я не піддамся на провокацію.

Майнула думка, що, коли б це було насправді, і існувала така таємна організація характерників, то було б просто чудово доєднатися до таких, як я, які тебе зрозуміють, з ким не слід прикидатися звичайною людиною. Але… Я йому не вірю…

- Григорію! Ти потрібен нам!

- А вам, дорогенький, терміново потрібен психіатр. От запишіться на прийом – раджу від душі!

Якраз під’їхав трамвай і я побіг до нього, залишивши опонента з відкритим ротом. Встиг заскочити в останню мить, коли дверцята вже почали зачинятися, і видихнув з полегшенням. Все минуло добре, поводив я себе природно, як звичайний сучасний молодик, в якого на умі нові технології та гаджети, а не містичні характерники. Сподіваюсь, більш мене цей «чарівник» не потурбує. Хоча, спостерігати, напевно, стануть. Це точно. Отже, слід бути обачливим і обережним, щоб не видати себе.

До наступного обороту часу ще доволі. І я повністю поринув у підготовку та складання держіспитів. І все було б просто чудово, коли б не ці сни, що хвилювали душу і будили внутрішнього вовка.