Діана

... Коли Діана ще не народилася, весь світ обговорював казкове весілля британського принца і простої дівчини з народу. Мама часто гладила округлий животик і шепотіла: "буде дівчинка - назву Діаною".

Діана виростала дуже гарною дівчиною - просто материна копія. Великі темні очі з довжелезними віями, червоні вуста, ідеально прямий ніс... Дівчина ніколи не була обділена чоловічою увагою, але її саму не цікавили юні хлопчиська - Діана чекала принца, як її тезка-принцеса. А потім настав 1997 рік, принцеса загинула в автокатастрофі, а батьки сказали Діані, що час і про майбутнє подумати, і влаштували доньку в університет. Дівчині було тоді 16 років.

Їй виповнилося 22 роки, коли батько став мером міста. На той час Діана вже мала диплом архітектора, і працювала у фірмі якогось батькового знайомого. Життя перестало бути казкою - воно все частіше нагадувало про те, що в реальності принци існують тільки в старих європейських країнах, і проста українська дівчина навряд чи зацікавить хоч когось із них. Але чудеса трапляються, і ось доля підкинула Діані сюрприз у вигляді нестерпного головного болю. Звичайне знеболювальне не допомагало, тож батько наполіг, щоб Діана звернулась до лікаря. Не в державну поліклініку, ні - мати заламувала руки і переконувала батька, що там працюють одні коновали, тож після місяця візитів у поліклініку батько здався і домовився про консультацію в приватній клініці.

Зустріли Діану добре. Лікар (ненабагато старший від неї, до речі, ще й збіса красивий), уважно вислухав свою пацієнтку, поставив діагноз і виписав препарат. На прощання сказав їй: "Чекаю на ваш повторний візит через місяць. Одужуйте". І тут Діана зрозуміла, що ось він - принц з її мрій.

За деякий час одружилися. Діана була ідеальною дружиною - вірною, люблячою... і досі по вуха закоханою. Кохання засліпило її так, що Діана не помітила, як вся "любов" чоловіка кудись зникла, випарувалася, залишивши на заміну лише вмілу акторську гру. Відтепер вся любов Павла оминала Діану, дістаючись маленькій Єві, яка народилась за два роки після казкового весілля.

Якось подружжя снідало, і Діана поскаржилась чоловіку, що мігрень повернулася з новими силами, і препарат не дає їй минулого ефекту, приносячи лише тимчасове полегшення. Павло нахмурився і відклав виделку.

 - Звикання... Організм звик до суматриптану, тож тепер він не такий ефективний... Можемо збільшити дозування, або...

Роздуми Павла перервала маленька Єва, яка забігла у вітальню, тримаючи в руці майже лису ляльку Барбі.

 - Тату, тату! Дивись як я Катю постригла!

 - Євочко, доцю, - Павло підняв малу на руки і погладив волосся - таке ж темне, як у матері, - Та ти, мабуть, перукарем стати захотіла?

 - Ні, татку, - серйозно відповіла малеча, - Катя  сьогодні вдарилась голівкою, і в неї там бо-бо.

 - Бідна Катя, - похитав головою Павло,  - Так навіщо ж ти її постригла, Єво?

 - Як це навіщо? - здивувалась Єва, - Щоб ти їй зробив операцію!

Мить - і Павло вибухнув реготом. Потім, побачивши збентежене обличчя доньки,опанував себе і взяв ляльку в руки.

 - Добре, Євочко. Давай мені Катю, я завезу її в лікарню і полікую. До кінця дня вона буде як нова. А зараз йди пограйся.

Він проводжав очима доньку, доки вона не вибігла з їдальні. Потім повернувся до дружини.

 - Наша Єва розумна не по роках, чи не так? З неї вийшов би хороший лікар.

 - Так, так, - мляво погодилась Діана, яка вже запідозрила неладне, - То що ти там казав?

Павло розповідав про новий метод лікування, який досі в Україні не застосовувався - уколи ботоксу в м'язи черепа, та Діана його майже не слухала. Тепер вона помітила, який фальшивий він був, коли спілкувався з нею, і який щирий і люблячий був до Єви.

 - Ботулотоксин, який виділили в лабораторії, абсолютно безпечний для людини - він очищений, і діє лише там, де його застосовують. При мігрені він знімає спазм м'язів та судин, а це покращує відтік крові з головного мозку і знімає біль...

...Як вона могла бути такою сліпою? Тепер Діана почала помічати нещирий погляд Павла, холодний тон, постійні затримки на роботі, та ще сотні неприємних дрібничок. Вона не була одною з тих скандальних бабів,які раптом що - одразу скандал. Діана носила свою трагедію з гідністю, достойною своєї королівської тезки, і навіть через багато років ніхто так і не довідався, що її болить...

 - Мам, я візьму твою машину?

Голос доньки вирвав Діану з похмурих думок.

 - Це ще з якого дива? - не встигла опанувати себе, тож питання прозвучало холодніше, ніж мало б.

 - Мам, я ж тобі казала, що їду з Юлькою в ТЦ! - Єва як була, так і залишилася капризною дитиною, попри те, що вже встигла переступити вік дитячої вседозволеності.

 - То ти не мені, а батькові своєму казала, в нього і питай.

 - Ну мамо! Ти ніби не бачила, що він на роботу поїхав!

 - Яким тоном ти розмовляєш з матір'ю? - Діана на мить вийшла з себе, але швидко опанувала себе. Не вистачало ще одного скандалу з Павлом через цю нестерпну дитину.

 - Добре, Єво, - зрештою відповіла Діана, - можеш взяти машину. Та перш ніж розважатися в торгових центрах, маєш заїхати до батька на роботу. Твій батько так спішив у клініку, що забув свій ноутбук. От і відвезеш йому.

 - Але ж мамо! - Єва хотіла заперечити, - Зараз Юля приїде, а мене немає...

 - Почекає твоя Юля, - відрубала Діана. - Я скажу їй, хай зачекає тебе в нас. А ти рухайся - щоб одна нога була тут, а інша там! Не змушуй подругу чекати.

Жінка провела поглядом Шевроле, яке виїжджало з воріт будинку, і гірко посміхнулась. А потім дістала з міні-бару пляшку сапераві і налила трохи у бокал.