Єва

ВСТАВАААААААЙ!

Будильник розриває тишу кімнати, вириваючи зі сну дівчину за столом.

За столом?

А, так, сьогодні ж модуль з анатомії. Не дивно, що вчила всю ніч, так і заснула з книгою, розгорнутою на сторінці з детально намальованою os temporale, цебто скроневою кісткою.

"Череп - це дупа" - пригадує слова котрогось однокурсника. А потім доходить - це ж реально дупа! До пари залишилось десять хвилин, а Єва виглядає так, наче всю ніч десь валандалась. Повзе в душ, швидко наводить порядок на голові/в думках, вийшовши, одягає улюблену блузку ZARA, зачісує волосся, вмикає новенький макбук - подарунок від хрещеної на день народження. Ліза (хрещена завжди просила Єву називати її лиш по імені, і на "ти" - щоб оточуючі думали, що Ліза доводиться Єві сестрою) була власницею мережі кав'ярень і могла дозволити собі побалувати похресницю дорогим подарунком.

Дітей у Лізи не було - інші цінності. Не слухала думки родичів про склянку води, не спішила подарувати внуків своїм батькам, та й з чоловіком розлучилась після великої сварки. Чому посварились - Єва не здогадується. Ліза ніколи їй не говорила про це, хоч дотидовіряла похресницю всі свої таємниці. Вони були як подруги - 18-річна Єва і Ліза у свої 33 дійсно виглядали як ровесниці.

Чесно кажучи, Єва заздрила Лізі, й хотіла бути успішною бізнес-леді, як і хрещена. Та батьки наполягли, і Єва, не сміючи ослухатись, вступила до медичного університету.

Батько Єви - Бурдейний Павло Іванович, відомий лікар-невролог, засновник і головний лікар приватної клініки Cerebellum, прагнув, щоб донька пішла по його стопах. Спав і бачив доньку неврологом, а ще краще - нейрохірургом. Він сам починав з нуля - простий лікар у районній поліклініці. Та кілька років наполегливої роботи, та відгуки вдячних пацієнтів вибили йому місце у приватному медичному центрі, який він згодом очолив.

Злі язики говорили, що таким кар'єрним ростом Павло зобов'язаний тестю - меру міста. Це було не так. Точніше, не зовсім так. Щастя прийшло до Павла просто в кабінет (новий кабінет, обладнаний за останнім писком моди - клініка піклувалась про свій імідж).

Щастя ввічливо постукало у двері з вільхи, дочекалося дозволу увійти, і Павло впізнав Діану - дочку мера. Він бачив цю дівчину раніше, ще коли працював у старій поліклініці. Тоді мер зробив лікарні щедрий подарунок - закупив кілька портативних електрокардіографів і виділив кошти на відкриття неврологічного відділення. Павло міг би працювати там, але доля розпорядилася інакше...

І зараз ця дівиця стоїть у нього в кабінеті! Цікаво, що ж привело її сюди?

 - Сідайте, будь ласка. Чим я можу вам допомогти?

Дівчина скаржилась на головний біль з лівого боку, який віддавав у око. Інші симптоми - аура у вигляді скотоми, тривалість болю більше двох годин та його інтенсивність, давали підстави стверджувати, що це мігрень. Дилетанти з іншої лікарні вперто ставили остеохондроз та ВСД - неіснуючі, застарілі діагнози. Приховавши розчарування українською медициною, Павло виписав рецепт на триптани - спеціальні знеболювальні при мігрені. Дав рекомендації щодо подальшого способу життя, і вже хотів був попрощатися, як зустрівся поглядом з двома вуглинками-очима, темними як ніч.

 - Ви такий хороший лікар, - вона магнетизувала його своїм поглядом, - Навіть не знаю, як вам віддячити...

Чи варто говорити, що наступного ж дня Павло запросив Діану на побачення, а за рік все місто було свідком пишного весілля.

Єва пригадувала цю історію щоразу, коли бачила, як батьки проводять час разом. Щоправда, останнім часом таких моментів було все менше і менше, але дівчина того не помічала - надто вже була зайнята навчанням.

Батько казав, що навчання - єдине, через що Єві потрібно турбуватися, про інше вона думати не повинна. Павло Іванович подбав про те, щоб його донька ні в чому не відчувала нужди. Називав її принцесою. Єва в дитинстві любила уявляти, що весь їхній двоповерховий котедж - замок, вона в ньому - принцеса, а батько - король. Повернути б ті часи...

... Заняття почалось.

Викладач - престарілий дідок з гугнявим голосом довго не міг налаштувати відеозв'язок. Єва подумки закотила очі. Довбаний карантин і дистанційне навчання! Втім, на всі викладачеві питання Єва відповіла добре - недаремно ж готувалась всю ніч! Можна і відзначити.

Набирає номер.

 - Алло, Юля? Привіт, подруга. Як тобі пара? Так, добре що закінчилась. Я тут подумала, а давай в ТЦ сходимо, хочу розвіятись. За годину чекаю тебе в себе!