Хтось вирішив по приколу постукати у вхідні двері. Йому це здавалося смішним , власне як і іншим . Двері зі скрипом відчинилися . Всі чомусь подумали що то із-за протягу
Вони зайшли до будинку..
Відразу з порога вони бачать свої відображення в стародавньому трюмо. Воно майже дістає до стелі.
Правда, у деяких місцях дзеркало стемніло, проте, це не применшує його цінності. У нього різьблені ніжки, широкий столик. Він покритий вишитою білосніжною накрохмаленою серветкою.
На ній акуратно розташувалися в гарній вазі щітка для волось, різні пилочки, щипчики , парфуми та інше косметичні приналежності. Посередині кімнати – дубовий стародавній стіл. Він квадратний, а стільниця викладена мозаїкою з елементів, зроблених з дерева різних порід. Стіл опирається на масивні ніжки.Між ними,- дерев’яні поперечки.
Я не стану описувати ні етажерку із книжками, що коштує між диваном і буфетом, ні шифоньєр, що розмістився в правому куточку кімнати, між вхідними дверима й простінком. То вже нікому не цікаво.
Хлопці й дівчата раптом зрозуміли що там дуже чисто , хоча вони знали що там вже давно ніхто не живе . Це їх дуже здивувало , але вони всеодно пішли далі . Компанія друзів піднялися на другий поверх і розійшлися по кімнатах . Лише Іван залишився на першому поверсі , і пішов подивитися в якому стані кімнати ...