Розділ 21

Номер у готелі був влаштований за класичною прибалтійською формулою економії простору: ліжко, стіл, два стільці, шафа, що відчинялася рівно настільки, щоб не зачепити ліжко, і вікно з видом на вже згаданий дах сусіднього будинку. Ідеальне місце для ранкової кави, але категорично непридатне для того, щоб розкладати на столі вкрадену в історії колекцію коштовностей і вдавати, що це нормальне заняття для вівторка.

Проте саме цим Борут і Хуго й займалися, повернувшись зі сніданку --- поспішного, неуважного, з'їденого з тим автоматизмом, з яким люди їдять, коли думки давно пішли вперед від тіла на кілька годин.

Знахідки розклали на білому рушнику, позиченому з ванної --- Хуго наполіг, аргументувавши це тим, що «артефакти невідомого походження на казенному покривалі --- погана прикмета», хоча, правду кажучи, прикмети він вигадував на ходу, з тією ж легкістю, з якою зазвичай вигадував приводи для продавщиць іграшкових магазинів.

Браслет лежав кручений кільцем, важкий, самовдоволений, з тією масивністю, яка буває тільки в речей, відлитих в епоху, що не визнавала компромісів між красою й практичністю --- або носиш кілограм металу на зап'ясті, або не носиш зовсім. Сережка у формі півмісяця скрутилася поруч витонченим напівмертвим звірком, тонка, майже невагома, явно чужа за духом сусідці-браслету --- як балерина, випадково поставлена в один стрій з портовим вантажником. Уламок ланцюжка звивався окремим маленьким лабіринтом, ніби сам себе заплутав зі скуки за століття самотності в піску. Кільце з почорнілим візерунком дивилося спідлоба --- метал потемнів нерівномірно, плямами, і від цього здавалося, ніби річ дметься, ображена на щось давнє, що сталося задовго до появи обох глядачів. Оплавлена монета лежала боком, з обгорілим, оплилим краєм --- жертва чи то вогню, чи то чогось гіршого, про що воліла мовчати наглухо, як контужений свідок. Кулон зі стертим символом виглядав зовсім старим у цій компанії: візерунок стерся до повної нерозбірливості, ніби час спеціально пройшовся по ньому наждаком, аби ніхто не підгледів секрет раніше строку.

І посеред усього цього шляхетного металевого хору, самовдоволеного, потемнілого, помпезного навіть у своїй ветхості, затесався один явно зайвий учасник --- маленький, непоказний, сірувато-бурий камінець, розміром не більший за квасолину, з гладкою, ніби відполірованою морем поверхнею. Він лежав тихо, без блиску, без претензії, як жебрак, що випадково затесався у весільну процесію, і саме цією скромністю чомусь притягував погляд набагато наполегливіше, ніж усе золото поруч.

--- Його я мало не викинув, --- зізнався Хуго, катаючи знахідку між пальцями з легким подивом людини, яка тільки зараз почала підозрювати в буденному предметі щось більше. --- Подумав --- просто галька. Звичайна прибережна галька, яких на цьому пляжі мільйони.

Борут розглядав розкладене з тим виразом, з яким аналітик дивиться на масив даних, з якого поки не вдається витягти жодної внятної закономірності.

--- Знаєш, чого нам бракує, --- сказав він нарешті, --- компетентної думки. Ми можемо мацати, нюхати й приміряти до вечора, але це все дилетантство чистої води. А в нас, між іншим, є знайома експертка з усього надприродного, яка живе буквально за дві години перельоту від нашого повсякденного життя.

--- Лейла, --- Хуго вимовив ім'я з тією інтонацією, з якою згадують рішення, що лежало на поверхні, але вперто вислизало з уваги просто тому, що було надто очевидним. --- Гарна думка. Тільки Аміра зараз немає поруч з нею, якщо я правильно пам'ятаю розклад нашої маленької родини.

--- Амір полетів з Андреа на Тенеріфе, --- підтвердив Борут, діставаючи телефон і гортаючи список контактів. --- Медовий відпочинок номер, здається, третій за рахунком, якщо рахувати саме весілля окремим пунктом програми. Джин, здатний за секунду перенести себе куди завгодно без жодного квитка, щоразу чомусь смиренно тягнеться через реєстрацію, огляд і чергу до воріт разом з усіма смертними --- чи то з поваги до дружини, чи то з таємної слабкості до пластикових лотків аеропортової служби безпеки. Судячи з останньої фотографії, яку він надіслав, --- Андреа в капелюсі з полями розміром з невелику парасольку, а сам він у сорочці настільки строкатій, що на тлі вулканічного пляжу Тенеріфе вона виглядала майже маскувальною, --- відпустка минала за класичною програмою: коктейль, сонце, нуль тривог про портали, коштовності та іншу метафізику, що лишилася десь в іншому кліматичному поясі життя.

А Залла з Аріаною, наскільки було відомо, зараз перебували в Тревізо, у родичів Аріани --- тому самому містечку, що спеціалізувалося на вирощуванні радіккіо й виробництві просекко в обсягах, недвозначно натякаючих на пріоритети місцевого населення. Італійська бабуся вимагала особистої присутності внучки мінімум раз на сезон, інакше погрожувала образитися на три покоління наперед --- а заодно, судячи з попередніх розповідей Аріани, неодмінно влаштовувала оглядини страв, де кількість пасти на столі вимірювалася не порціями, а погонними метрами скатертини. Залла в цій обстановці почувалася приблизно як естонець на італійському весіллі --- тобто злегка контужено, але з погодинно зростаючою повагою до місцевої здатності перетворювати будь-який обід на шестигодинний урочистий захід.

--- Тобто Лейла лишилася сама в Гріммі, --- Хуго присвиснув з тією сумішшю співчуття і полегшення, яку відчувають люди, що виявили, як потрібна їм людина випадково опинилася вільною саме тоді, коли це зручно їм самим, а не навпаки. --- Чудовий привід зателефонувати, поки не повернулася вся зграя і не влаштувала загальний галас навколо знахідок раніше часу.

Борут набрав номер, і за кілька гудків екран засвітився обличчям Лейли --- спокійним, злегка насмішкуватим, з тією характерною для неї уважністю погляду, ніби вона бачила на пару шарів глибше, ніж дозволяла звичайна людська оптика, і робила це без жодного зусилля, між ділом, як дихала.

--- Хлопчики, --- сказала вона замість привітання, розглядаючи обох через камеру з легкою усмішкою, --- судячи з ваших облич, ви або влипли в неприємності, або знайшли щось, що вас шалено радує і водночас лякає. Судячи з мішків під очима Хуго --- обидва варіанти водночас.