Офлайн

Розум остаточно капітулював. Пальці Лєри самі застукали по клавіатурі:

• Лєра: «Я їду. Але якщо ти викладеш бодай один натяк, знімеш хоч одну кляту сторіз або кружечок — я розвернуся і ти мене більше ніколи не. Я не жартую, Іване».

Відповідь прилетіла, коли вона вже застрибувала в куртку прямо на шовкову піжаму:

• Іван: «Оу, мала включає адміна? Мені подобається цей тон. Твоє слово — закон. Мобілка на авіарежимі, камери вимкнені. Тільки ти, я і дев'яносто перший рік. Чекаю на в'їзді».

Кожне миготіння ліхтарів на Набережному шосе віддавалося в скронях. Коли її машина з виском шин залетіла на підземний паркінг «Різорта», вона одразу побачила його. Чорний Jaguar XJ стояв у самому кутку, в тіні масивних бетонних колон. Тьмяні габарити горіли інтимним бурштиновим світлом.

Іван сидів на капоті, недбало струшуючи попіл від сигарети. Його новий телефон демонстративно лежав екраном донизу на холодному металі.

Лєра заглушила мотор і вийшла з машини, гучно стукаючи підборами по бетонній підлозі. Вона підлетіла до нього, важко дихаючи, готова розірвати його на шматки за цю нічну витівку.

— Прибрати мобілку — це перша розумна думка у твоїй голові за сьогодні, Марков! — просичала вона, зупиняючись за крок від нього.

Іван повільно випустив дим крізь зуби. Його сорочка була розстебнута на кілька ґудзиків, а в очах горів той самий нахабний, хижий азарт. Він повільно спустився з капота, миттєво скорочуючи дистанцію і вщент руйнуючи її особистий простір. Запах його парфуму, змішаний з коньячним шлейфом, миттєво вдарив у голову, позбавляючи здатності мислити раціонально.

— Ну чого ти шипиш, як дика кішка? — його голос став зовсім низьким, оксамитовим, переходячи на той самий грубий сленг. — Я ж пообіцяв: жодного цифрового сліду. Сьогодні ми повністю офлайн, мала. Ніякого кіберпанку. Твій майор бачить сни про статути, мої підписники думають, що я сплю з Софією. Система чиста.

Він протягнув гарячу руку і зухвало перехопив її за підборіддя, змушуючи підняти голову і подивитися прямо в його темні зіниці.

— Сідай у машину, Лєрочко. Покажи мені свій справжній код. Поки ранок не повернув тебе до твоєї «стабільності».