Фасад з чистого золота

Софія Маркова не була б собою, якби пропустила цей нічний перформанс. Сидячи в шовковому халаті у своїй спальні, вона по три рази переглядала філософські сторіз чоловіка, і з кожною секундою її доглянуте обличчя ставало дедалі жорсткішим. Вона занадто добре знала Івана. Всі ці пафосні цитати про «вибір», «повагу» і «видалені бази даних» — це був не просто контент. Це був крик ображеного его, адресований Лєрі.

«Знову вона, — прошипіла Софія, стискаючи губи так, що проступила біла лінія. — Думає, що може сіпати мого чоловіка за ниточки, коли заманеться? Ну ні, б**ть. Марков — це мій бренд, мій статус і мої мільйони. Я не дозволю якійсь провінціалці зруйнувати цей фасад».

Замість того, щоб влаштовувати Івану банальну сцену ревнощів, Софія вирішила зіграти по-крупному. Уже о восьмій ранку вона набрала головного редактора топового глянцю та популярного ютуб-каналу «Еліта UA». Вона організувала все за дві години: ексклюзивне спільне інтерв'ю про «секрети успіху, кохання та сімейну ліквідність родини Маркових». Для Івана це було подано як важливий піар-хід для залучення нових інвесторів у його криптопроекти. Відмовитися він не міг — бізнес понад усе.

П'ятничний вечір. Студія в центрі Києва залита м'яким неоновим світлом. Софія сиділа на шкіряному дивані в розкішній смарагдовій сукні, демонстративно поклавши свою руку з величезним діамантом на коліно Івана. Марков у дорогому костюмі-трійці тримав свій фірмовий покер-фейс, але всередині в нього все вило від огиди до цієї постановки. Камери писали кожен рух, мільйони підписників чекали на цей ефір.

Ведуча — гостра на язик журналістка — розпитувала про мільярди, відмивання (вуальовано, як «оптимізацію активів») та благодійність. Софія щебетала як соловейко, малюючи макет абсолютно ідеальної, непохитної родини.

І ось, ближче до кінця ефіру, журналістка підступно посміхнулася, заглянувши у свій планшет:
— Іване, Софіє, ваш союз здається фортецею. Але, як ми знаємо, у вас, Іване, є минуле. Ваша колишня дружина Лєра... Нещодавно в мережі ходили чутки про ваші неоднозначні зустрічі, та й ваші нічні сторіз підняли хвилю обговорень. Розкажіть, які у вас зараз стосунки з колишньою? Чи є там місце для... старих почуттів?

У студії на секунду повисла така тиша, що було чути, як працюють кулери камер. Софія напружувалася, її пальці ледь помітно вп'ялися в коліно чоловіка, а на обличчі застигла приклеєна посмішка. Вона чекала цього питання. Це мав бути фінальний удар по Лєрі, яка стовідсотково дивитиметься цей ефір.

Іван повільно перевів погляд на камеру. Усередині нього на мить спалахнуло обличчя Лєри — її нічні сльози, халат і те, як вона штовхала його в груди. Але його скажене, ображене его і брудний сільський гонор знову взяли гору. Він ліниво відкинувся на спинку дивана, поправив манжет і нахабно, чисто по-марковському віджартувався:

— Слухайте, ну яке минуле, які почуття? Ви про що взагалі? — він коротко хмикнув, блиснувши очима. — Лєра — це пройдений етап, застаріла версія софту, понімаєте? Ми спілкуємося суто по аліментах і по дітях. Побачитись раз на місяць, передати малим гроші, спитати як оцінки в школі — все. Чисто сухий прагматизм. Нічого особистого, ніякої романтики там і близько немає. Мій сервер уже давно на іншій адресі, а колишня... ну, хай живе собі спокійно у своєму сімейному гніздечку.

Софія полегшено й переможно видихнула, міцніше притискаючись до його плеча перед об'єктивами.

А в цей самий час у заміському будинку під Вишгородом, під охороною бритоголових бійців Маркова, Лєра сиділа на підлозі кухні з телефоном у тремтячих руках. Ефір йшов у прямому включенні. Кожне слово Івана про «застарілу версію софту» та «нічого особистого» різало її по живому, без наркозу. Він розтоптав її на очах у всієї країни, захищаючи свій золотий фасад.