Том 1 Розділ 35 - Несподівані дії Олени

Фей був у шоці. Він швидко обезголовив монстрів перед ним і обернувся, щоб подивитись, що сталося. Виявилося, що Олена не зазнала нападу монстрів. Проте вона бездушно дивилася на вхід у сутінкову печеру, розташовану неподалік. Її тіло було в ступорі, і її рука яка тримає лук безконтрольно трясеться. Сльози капали вниз на її бліде обличчя, коли вона дивилася на почорнілий об'єкт.

Фей захвилювався. Він кинувся до Олени. Коли він підійшов ближче, він побачив, що почорнілий об'єкт був  трупом жінки розбійниці.

Труп був одягнений у потерту шкіряну броню, яка була стандартною для жінок розбійників. Крім того, у неї (у трупа -п.п.) було руде волосся, вона виглядала молодшою ​​за Олену, приблизно років 17. Безумовно, вона була замучена монстрами поки була жива. Її груди були розірвані, а серце не було. На її лівому стегні були жахливі рвані рани, на правому стегні була відсутня плоть - через що виднілися кістки. Це виглядало так, ніби щось чи хтось їло її.

"О Боже! ...... Ні ...... Вона ...... Вона Ніна, вона зникла, коли ми були в пошуках їжі в [Кривавому Болоті], і вона була ..... .

У Олени не залишилося сил, щоб стояти. Впавши на коліна вона не могла стримувати сльози:

"Їй було лише 17, і це був перший раз коли вона покинула табір і брала участь у завданні.....вона викликалася добровольцем....Ніна вперто працювала в таборі. Не важливо, наскільки важкою була робота, у неї завжди була світла посмішка на обличчі надихає і змушуючи нас сміятися. Як це могло ... Аха аха аха (це свого роду істеричний смішок) ... Ці монстри повинні вирушити в пекло! ".

Вислухавши історію Олени, Фей частково зрозумів суть події. Було очевидно, що труп цієї жінки був кимось, кого знала Олена. Вона була схоплена монстрами місяць тому, поки вони були на місії та перенесла жахливу смерть у цій печері.

17 років, це вік, коли дівчина повинна насолоджуватися життям і отримувати задоволення, але доля Ніни була трагічною. Це засмутило Фея, навіть незважаючи на те, що він не був з нею знайомий.

З перших хвилин перебування у Світі Діабло, у Фея було відчуття реалістичності цього світу. Він відчував біль коли отримував травми, НПСі мали свій власний розум, він відчував спрагу, голод і втому від довгих битв... Але, підсвідомо, Фей все ще розглядав цей світ як гру.

Однак після того, як він побачив роздертий труп перед собою, і вислухав історію життя Ніни, йому здалося, що всі його минулі домисли були невірні. Що це світ, світ Діабло, був реальним. Що жителі цього світу не просто мали розум, у них також були емоції та почуття. Вони були людьми, а не будь-яким кодом або програмним сценарієм.

"Все добре Олено, не треба плакати. Давай вб'ємо всіх монстрів тут і помстимося за Ніну!"

Фей не уявляв, як належним чином заспокоїти цю красуню, що плаче. Взявши її за руку, він підняв наймичку, що плакала. "Богиня Війни", яка раніше запекло вбивала монстрів, була така слабка, немов маленька дівчинка якій потрібен належний догляд і опіка. Фей побачив її слабкості сховані під маскою спокою та незалежною.

Можливо, це було її справжнє обличчя, яке пригнічувало жахливе оточення. Не мало значення наскільки сильною чи наскільки спокійною вона була перед монстрами, Олена була 21-річною дівчиною. На Землі, більшість дівчат цього віку були у школі та мали світле майбутнє. З іншого боку, у світі Діабло їм доводилося багато тренуватися для того, щоб вижити і боротися з жахливими монстрами. Це не було рідкістю, спостерігати як помирають твої друзі чи члени сім'ї, і не мати змоги зробити з цим щось.

Використовуючи сокиру як лопату, Фей вирив у землі велику яму і закопав труп Ніни. Перетягуючи труп, Фей знайшов щось - це не було золото чи предмети, а повна кишеня насіння.

Маленька дівчинка, яка вийшла з Табору Розбійників, щоб знайти їжу - врятувала її "скарби", незважаючи на те, що вона померла в такому оточенні. Олена поставилася до цього насіння, як до її найдорожчого і акуратно переклала його в свою кишеню. Після того, як тіло Ніни було поховано, удвох вони продовжили свою подорож.

Олена була сильно мотивована подією, і випускала свій смуток у вигляді гніву в битві з монстрами. Фей мало бився, кожного разу як він збирався атакувати монстра в полі зору - стріла відправляла його в пекло, перш ніж він встигав ударити.

Ставлення Олени до Фея разюче змінилося. Незважаючи на те, що вони досі не розмовляли один з одним, вони продовжували пробиватися вперед через темний прохід. Фей відчував, що погляд Олени в його бік став набагато м'якшим.

У міру їхнього просування вперед вони натрапили на ще кілька жіночих трупів. На щастя, Олена не знала їх, що врятувало Фея від багатьох труднощів. Тим не менш, він був співчутливий, тому йому потрібен час, щоб належним чином поховати бідних розбійниць.

Так як Фей мав спогади про оригінальну гру, він вибрав шлях, який привів їх прямо до Темного Лісу, уникаючи походу на другий рівень Підземного Проходу.

Було яскраво, подібно до того, коли Фей і Олена вперше вийшли з порталу «Підземного Проходу» в «Темний Ліс».

【Темний Ліс】 не був таким темним. Тут було більше трави і дерев, ніж у «Кривавій Пустоші» та «Холодній Долині» хоча все ж таки не так як у лісі.

Дощ обрушився з неба. Фей глянув у далечінь і виявив натовпи монстрів та демонів. Вони були набагато агресивнішими. Коли вони побачили двох людей, що з'явилися з порталу, вони почали нападати на них і голосно кричати.

«Освабодіть,словянскіе братья ,нєонацісти!»

Полетів шквал морозних стріл, ніби це були кулі з кулемета.

«Фу, фу, фу!

Дворучна сокира малювала смертельну траєкторію, коли Фей сильно ним розмахував.

Під бійнею цих двох божевільних воїнів, монстри та демони загинули так само швидко, як і напали.

Фей і Олена знищили монстрів, немов вони були досвідченими фермерами, які збирали свій урожай.

Жалюгідні крики заповнили ліс. Удвох вони швидко наблизилися до гігантського засохлого дерева близько 50 ярдів (50 м) у висоту, коли йшли в крові і плоті монстрів.