Том 1 Розділ 27 - Що ти робиш?

" Бачиш? Він прокинувся! " Фей глумився над Баззером, який був готовий буквально вибухнути. Потім він сказав Бруку, "Звільніть його і залиште двох солдатів для його захисту. Мені потрібний Маг Джилл, щоб робити те, що повинен робити маг на полі бою!

Баззер подивився на Фея вбивчим наміром, потім швидко приховав його.

У цей момент Фей відчув озноб, ніби жахливий монстр, що ховається в темряві, був готовий з'їсти його живцем.

Він озирнувся, але нічого не помітив.

"У мене розігралася уява?" Подумав Фей про себе.

Брук, що стоїть поряд з Феєм, нічого не відчув. Підкоряючись наказу короля, він махнув рукою і двоє солдатів понесли напівмертвого Джилла внести сторожову вежу на оборонній стіні. Не дивлячись на те, що там найнебезпечніше місце - ефективність мага там буде максимальною.

Товстун Джилл засвоїв урок, тепер він боявся Фея. Навіть не сміючи чинити опір він дивився на свого батька Баззера в надії, що він якось йому допоможе.

Головний міністр хотів щось сказати, але раптом почувся зарозумілий голос -

"Гей! Як ти смієш піднімати свої брудні руки на молодого майстра Джилла!" Слідом за голосом, крізь натовп ринула тверда постать.

Пихатий чоловік ударив солдатів які несли Джилла, після чого з обережністю підняв Джилла і почав сюсюкатися з ним, ніби він вірний пес Джилла.

Він повернувся і почав кричати на злегка поранених солдатів навколо нього, «Чому ви, хлопці, стоїте тут?! Хлопці, ви сліпі? ...... Хто, чорт забирай, це зробив? Виходь!"

Почувши це питання Фей вирішив пожартувати з цього чоловік. Він вийшов уперед і заявив, "це я."

Атмосфера на оборонній стіні раптово згустилася. Повисла труна тиша - ніхто не говорив ні слова.

Ця людина зрозуміла, що тут щось було не так. Джилл у його руках безконтрольно тремтів. І це не було радісне тремтіння від зустрічі з ним, це було тремтіння наляканої до смерті людини. Цей товстун затремтів як тільки повернув голову щоб подивитися на Фея, він побоювався смертельних ляпасів. Він уже випробував їх двічі на собі, і не хотів випробовувати втретє.

Фей навіть не дивився на Джилла; він спостерігав за цією зарозумілою людиною. Він був зростом 6 футів і мав безладне світле волосся, що надавало йому зловісного вигляду. Довгий, страшенно виглядаючий шрам йшов з чола до підборіддя і пов'язка затуляла праве око; він виглядав як "Циклоп". Він виглядав дуже мужньо у своїй блискучій броні, але вираз його обличчя розкривав свою потворність.

Брук шепнув Фею на вушко: "Це Військовий Суддя, Конка."

Фей кивнув головою. І в цей момент-

"Ооо, це король Олександр. Хах, що я повинен сказати? Чому ви влаштовуєте безлад на оборонній стіні? Ви повинні залишатися в палаці. Нехай Джилл іде звідси, це не смішно!"

Після огляду Фей напружився, але Конка залишався спокійним. Він підійшов до Фея і неохоче вклонився під час своєї промови. Він явно не шанував короля.

Цей військовий суддя звільнив себе від битви першого дня, і досі ховався. Він і уявлення не мав про те, що сталося вчора, а також не бачив сцену побиття Джилла. Він все ще думав, що Фей - розумово відсталий король з інтелектом трирічної дитини.

"Придурок!" вилаявся Баззер про себе, він розумів, що далі буде тільки гірше. Він трохи зігнув спину і почав навмисно кашляти.

Але військовому судді здалося, що Баззер мав на увазі щось інше (П.П. їм усім там здається не помітили?). Як вірний пес, який отримав похвалу від господаря, почувши покашлювання Баззера, Конка став поводитися більш зарозуміло. Заблокувавши Фея, він почав наказувати солдатам довкола:

"Ви, купа гнійних жуків! Ви всі повинні здохнути на полі бою! Тепер ти, іди і знайди ноші! Запам'ятайте, викличте всіх докторів у Чамборді до маєтку міністра Баззера для лікування Молодого Майстра Джилла!"

"Всі лікарі зараз дбають про поранених солдатів. У них немає на це часу......" відповів хтось.

"Їх брудні, жалюгідні життя, нехай вони всі помруть! Вони не йдуть ні в яке порівняння з Молодим Майстром Джиллом. Швидко, швидко, швидко! Робіть те, що я сказав!" - кричав Конка, не турбуючись ні про що.

АЛЕ.....

Ніхто не слухав його зараз.

"Вот гівно!" Знову подумав Баззер, але він не знав, як змінити те, що відбувається.

Після того, як він побачив, що ніхто не почав виконувати його накази. Йому здалося, що його авторитет був під сумнівом. Він з'їхав з глузду:

"Ви, жалюгідні раби! Тупі шматки бруду! Чому ви все ще стоїте тут? Хіба ви не боїтеся військових законів?"

"Ви не боїтеся військових законів?" Запитав хтось позаду Конки.

«Я?? Аахахахахах, військові закони?

Проте, відчувши негаразд після сказаного, він обернувся і зрозумів, що людина, яка поставила це питання, була «відсталим» королем Олександром. Спочатку він трохи занепокоївся, але тепер Конка відчув полегшення.

"Що може знати гальмо? Я можу говорити все, що я захочу, так само як і завжди. Ахахаха Що він може зробити?" - подумав Конка.

але-

"Ти - безтурботний ідіот!" - роздратований сказав Фей

Навіть у найкошмарніших снах Конки було важко уявити, що " відсталий " король пне його у спину. Нездоланна сила прийшла ззаду, і відправила його в безконтрольний політ.

"Ка .... Як?"

Конка врізався у стіну. Кров ринула з його рота як фонтан. Він був у шоці; як цей відсталий король зміг штовхнути його, воїна однієї зірки на піку сили, практично двох зоряного воїна, як простий мішок із піском.

"Я щось пропустив?"

Спливаючи кров'ю, Конка подивився на Головного міністра Баззера, але з подивом виявив, що колишній 'діючий' правитель Чамборд тихо стояв осторонь, не сміючи нічого сказати.

У минулому Конка був найманцем. Хоч він і виглядав жорстоким і безрозсудним, але він був хитрий і розумний. Він переїхав до Чамборд кілька років тому, тому що він був воїном однієї зірки - Баззер оцінив його і безперервно вибивав для нього посаду військового судді, щоб залишити його як поплічника. Конка погано стежив за обстановкою, тому раніше він пропустив безліч ключових підказок. Після того як він був злегка поранений, він нарешті зрозумів що було не так! Відсталий король Олександр... змінився!