Том 1 Розділ 21 - Маячня триває

"Благословення Бога!"

"Слава королю Олександру!"

"Слава Чамборду!"

Час, здавалося, перемотався до кінця битви під заходом сонця, з усіма, хто аплодував і кричав у палаці. Усі розуміли сенс того, що вони бачили.

Неймовірна сцена сильно вразила всіх. "Значить чутки не брехали і король справді здатний спілкуватися з богами... Виходить, що у Чамборда є благословення бога війни.... тоді виходить, що жорстокі вороги більше ніколи не зможуть осадити замок Чамборд!" Подумав кожен.

Раптово, всі турботи і страхи у всіх на думці зникли. Коли всі аплодували, Анджела спокійно стояла. Ця вродлива дівчина дивилася на людину в центрі всіх людей, посеред оглушливих вигуків і поклоніння. Вона відчула повне полегшення. Вона не знала, звідки це почуття взялося, чи то від благословення Бога війни, чи то від зміни Олександра.

Атмосфера була захопливою, і навіть Емма, яка погано ставилася до Фея, була зачеплена цим, також стрибаючи й аплодуючи в натовпом.

Два горщики кривавої води, змішаної з 【Малим Зіллям Здоров'я】 були розподілені в руки кожного пораненого солдата за наказом Брука. Несподівані сміх і вигуки заповнили палац. Всього за півгодини, багато хто зі стогнучих солдатів більше не відчував болю, і легко поранені могли буквально підняти свою зброю, щоб повернутися знову в бій.

Світло і надія були ближчими до народу Чамборда зараз, ніж чотири дні тому. Усе це через короля Олександра, який був благословенний Богом Війни. Усі дивилися на Фея з поклонінням і повагою.

......

......

Вороги не намагалися атакувати в нічний час; це дало більшості солдатів свою першу дорогоцінну ніч спокою протягом останніх чотирьох днів.

Після зцілення всіх поранених солдатів, обманом даючи їм випити 【Мале Зілля Здоров'я】, Фей дозволив кільком розумним солдатам розібратися з подальшою ситуацією. Він пішов на прогулянку з другим командиром Королівської Гвардії Бруком. Незабаром вони піднялися на оборонну стіну. Стіна була велична в нічний час. Фей стояв у середині оборонної стіни й озирнувся.

Чамборд був оточений горами ліворуч, праворуч і ззаду. Наче цей невеличкий замок був схвалений богами, усі три сторони Чамборда були захищені природними "оборонними стінами". Сторони трьох гір, що повернуті назовні, були крутими і майже не підйомними (важко підійматися); навіть у воїна зоряного рангу будуть проблеми з цим.

Що особливого в тому, що на сторонах, звернених на Чамборд, гора була набагато плоскішою і поступово височіла. Якщо почати сходження від замку Чамборд до гори, навіть маленькі діти і люди похилого віку змогли б легко дістатися до вершини гір. Цей дивний рельєф місцевості зробив Чамборд легко захищеним і важко обложеним. Це було схоже на роботу бога.

З горами, що оточували замок, єдиною штучною структурою була оборонна стіна. Ворота були перед ровом Зулі. Стіна була майже завдовжки в пів милі (600 м), і він закривав єдину прогалину, залишену відкритою горами. Нижня частина оборонної стіни становила 15 ярдів (15 м) завтовшки і верхня частина була 12 ярдів (12 м) завтовшки; вона була твердою і масивною. Ви могли керувати буквально чотирма машинами на її вершині.

Що ж особливого в тому, що оборонна стіна не була прямою; її розробили так, щоб вона була злегка увігнутою. Це дало змогу усунути більшість сліпих плям і дозволило кожному солдату бачити, що відбувається над і під будь-якою частиною стіни.

Третину милі (450м) від оборонного муру була річка Зулі. Вона діяла як природний рів замку. Стрімкий потік ревів, коли вода текла. Широка мильна річка (1400 м) часто була вкрита туманом. Річка була дуже глибока, тож було неможливо солдатам переплисти через річку без човна чи корабля, якщо вони не були суперпотужними воїнами і не мали змогу літати. Усі, хто хотів би переплисти річку, будуть миттєво "з'їдені" течією.

Був наполовину природний, наполовину штучний кам'яний міст, який пов'язував дві сторони.

Згідно з Бруком, ніхто не знав звідки з'явився цей кам'яний міст. Навіть найстаріші жителі Чамборда не знали, хто його побудував. Це була довга і дуже загадкова історія.

Фей уважно спостерігав. Кам'яний міст підтримувався дев'ятьма величезними природними стовпами.

Спостерігаючи здалеку, ці дев'ять стовпів були схожі на перевернуті гори, закорковані у воду; вони були справді дивовижні. Це було неможливо, зробити ці стовпи штучно. Вони виглядали радше так, ніби бог відрубав вершини далеких гір і викинув їх у річку.

Цей кам'яний міст був ще однією перевагою місцевості Чамбода.

У мирний час він був зручний для жителів Чамборда, які виходили із замку, але під час війни вузькість моста створювала великі труднощі для ворожої армії під час транспортування облогових машин до захисної стіни.

"Місцевість давала величезні переваги!"Тож не дивно, що Чамборд був здатний протистояти добре тренованій двотисячній армії протягом чотирьох днів, з менш ніж вісьмома сотнями солдатів.... Цей замок буквально був природною фортецею!"

Після спостережень Фея, він зрозумів місцевість Чамборда. Незважаючи на те, що він не був військовим генієм, він усе ще був здивований побаченим. Водночас, він був також спантеличений.

Багатство і робоча сила нинішнього королівства Чамборда ніколи не змогли б відхопити таку величезну конструкцію, тільки якщо Чамборд був колись чудовим і могутнім або цей замок мав довгу історію за собою.

Здавалося, не все так просто. Однак, Фей не пам'ятав жодної історії про замок. Спогади і знання старого Олександра не залишили Фея з великою кількістю корисної інформації.

"Брук, люди раніше називали мене відсталим, чи не так?" Немов Фей раптом згадав щось, він миролюбно запитав Брука.

Думки Брука запізнювалися. Він не знав, як відповісти на таке пряме запитання від короля.

Старий Александер був розумово відсталим і мав інтелект трьох річного, він навіть не міг вижити поодинці. Під підбурюванням своїх "друзів", він завдав великої шкоди Чамборду. Незважаючи на те, що він був королем, ніхто його не любив. Тільки завдяки своєму статусу короля, який подарували йому його батьки, попередні король і королева, його не залишив свій народ.