Том 1 Розділ 10 - Непереможний

Фей побачив героїчну сцену, де Пірс ризикував своїм життям, щоб знищити драбини загарбників і дати шанс захисникам відкинути ворога. Він був глибоко зворушений діями Пірса.

На щастя, він зміг врятувати життя Пірсу, використовуючи не стандартну тактику кидка живої людини як метальною зброєю.

"Ху-ху-ху---"

Розмахуючи величезною дворучною сокирою з величезною силою, Фей знищував ворогів там, де він проходив.

"Прекрасна робота! Шановний воїне, я заступник командувача королівської варти. Хто ви? Я ніколи вас раніше не бачив..." Чорнявий Брук був здивований, побачивши, як Пірс був врятований. Він був не в кращій ситуації, коли продовжував битися з більш умілим супротивником.

Несподіваний рятівник порушив баланс сил на полі бою. Чамбордійці нарешті знайшли надію.

"Командувач Брук? Хе-хе, ви скоро дізнаєтеся!"

Фей не хотів, щоб його впізнали солдати.

Він звик до вбивств, крику, насильства і крові у світі Діабло. Для Фея не було різниці між цими двома світами, він увірвався на поле битви без жодної адаптації.

Його навіть збуджувало те, що відбувалося перед ним,

У кожного, коли він був маленьким, була мрія стати супергероєм і захищати жителів його країни. Зараз Фей перебував у його дитячій мрії, незважаючи на те, що його сокира пожинала життя його численних ворогів.

Вбиваючи інших він рятував себе. Це проста істина війни.

Фей ненадовго відступив, захищаючи солдатів, які несли Пірса зі стіни, і повернувся в гущу бою.

Звичайні вороги не могли протистояти жорстокій силі та складним навичкам сокири 5 рівня варвара. Вороги кричали і плакали, коли Фей підійшов до останніх облогових драбин. Його сокира просвистіла в повітрі, залишаючи криваве сяйво.

Остання група ворогів, що захищала сходи, скрикнула після горизонтального удару Фея, вилетівши за стіну, і розбилася об землю.

Цей удар був настільки сильний, що нічого його не могло зупинити.

Бабах!

Після удару Фея, сокира за інерцією рознесла зубці захисної стіни.

Іскри і хмара пилу були всюди.

Один зубець від стіни, завтовшки в один крок, відірвався від стіни і впав у натовп ворогів за стіною, здійнявши хмару пилу.

Сходи, що були закріплені на цьому зубці, полетіли слідом за ним, розвернулися на 360 градусів у повітрі разом із людьми, що трималися на них, і розбилися за сотню метрів від стіни.

"Яка сила!"

Кожен на полі бою був шокований.

Мораль солдатів Чамборта зросла з новим "підкріпленням". Їхня надія на перемогу різко зросла. З іншого боку вороги були до смерті налякані Феєм. Ніхто не хотів зустрітися з ним віч-на-віч.

Але Фей зупинився на цьому. Його наступний крок підняв силу і мораль захисників.

"Солдати короля, встаньте і бийтеся! За наше королівство! За наших батьків і матерів! За наших дружин і дітей!"

Після того, як він успішно зруйнував облогові сходи, він підняв свою гігантську сокиру. З м'яким жаром золотого світла від заходу сонця, що охоплює його броню, він гарчав, як непереможний бог.

Раптово, невидима, все ж несамовита сила поширилася від реву Фея. Немов цунамі, жорстоко подув у натовпи ворогів.

Начебто вони побачили щось жахливе, усі вороги в межах п'яти ярдів (метрів) від Фея кидали свою зброю на землю й почала кричати та бігти від Фея так само швидко, як могли. Деякі з них були настільки налякані, що зістрибнули з двохсот футової (60 метрів) стіни.

Бойовий клич Варвара - 【Рев】

Цей рев розполохав більшість ворогів, що стояли близько до Фея. Таємничі сили зі світу Діабло, нарешті, з'явилися в цьому світі. Звичайно, тільки Фей знав, що відбувається.

Усі інші були приголомшені.

"Що це за сила?!"

"Бог"

Було абсолютно тихо на оборонній стіні.

Під світлом заходу сонця, всі відчували, що щось нестримне от-от вирветься з солдатів Чамборд.

Нарешті -

Хтось підсвідомо крикнув після Фею: "Боріться! За наше королівство і сім'ї! "

Цей крик був немов крихітні іскри в ставок бензину.

Раптове, кров усіх солдатів Чамборд спалахнула немов шалене полум'я.

"Боріться!!!"

"Обороняйтеся! За нашу Батьківщину! "

"Нападайте!!! Вбивайте!!! Боріться!!!"

Рев поширився, набуваючи справді захопливої сили. Як найнеймовірніша магія, він швидко поширився по всьому полю битви.

Майже кожен солдат Чамборд почав ревіти.

Мораль стрімко злетіла!

Поранений солдат вийняв отруйну стрілу з плеча. Фермер, що втратив свою ліву ногу, поповз прямо до ворога і вчепився зубами йому в стегно. Старець, чиє серце проткнув меч, на останньому подиху встромив свій ніж у череп ворогові.

Рев Фея наділив небаченою силою кожного із захисників Чамборда.

Перевага швидко перейшла на бік захисників.

Після втрати облогових драбин, ніхто з ворожих солдатів більше не зможе потрапити на оборонні стіни. З іншого боку, ніхто з ворогів, які перебувають усередині, не зможе втекти. Ворожі воїни, що залишилися, практично облажалися. Вони з криками тікали від мечів захисників. Стрибок з високої стіни більше не здавався їм такою вже поганою ідеєю...

Принаймні, зістрибнувши вниз, у них був невеликий шанс на виживання.

Але якщо вони залишаться тут, то захисники, які раптово піднеслися, не дадуть їм і шансу. Вони закінчать своє існування в муках. Один із тих, хто вторгся, був буквально закусаний до смерті, парою серйозно поранених захисників.

Це була війна.

Цей новоприбулий мабуть герой!

Зоряно-рангові або навіть місячно-рангові воїни і маги могли вбити безліч ворогів, але деякі люди дозволяли іншим стати героями. Вони могли запалити іскру в оточуючих. Кожна дія, слово і вираз їхніх очей могли дати надію і хоробрість їхнім послідовникам.

Фей випадково став саме таким героєм в очах захисників Чамборда.

Після вигуку, Фей продовжив убивати ворогів. Ламати мечі, списи і броню. Куди б Фей не рухався, вороги ридали, будучи покаліченими і потрапляючи в обійми смерті.

З непереборною рушійною силою Фей наближався до центру битви.