46

Коли зателефонував Павло, Андрій майже спав, але відповів.

І раптом неначе буря пронеслася у голові від Павлових слів. Він зрозумів, що Лариса використала нагоду з поїздкою в Сваляву, щоб прикрити свою зраду. «Може ще хтось ночував у Тані» – Треба спитати.

Вирахувавши, що там,на Ямайці, зараз десь близько другої години дня, Яцура зайшов у ванну і зателефонував з мобільного за рахунок абонента. Тетяна відразу взяла слухавку.

– Я слухаю.

– Скажи , будь ласка, люба Таню – без привітання, почав Андрій, – коли Лариса ночувала в тебе, хто ще там був?

– Нікого. Чесно. Нікого не було.

– А до того, чи після?

– Що за допит?

– Відповідай, будь ласка?

– Ні нікого. – Тетяна досі не зрозуміла до чого хилить Андрій.

– Тоді поясни тест на вагітність з двома смужками у тебе вдома?

Тетяна зрозуміла, що вони з Ларисою «лохонулися», коли не викинули той тест. «І як Андрій його тільки знайшов? І він же знає, що в мене не може бути дітей» – думала гарячково Тетяна але нічого не придумавши скинула дзвінок Андрія. Андрій зрозумів усе, майже все. Це він ще не знав яку роль зіграла Тетяна у долі Поліни. Яцура пішов збирати речі, щоб назавжди піти з дому, від дружини.

Лариса прокинулася рано. Треба було доньку в садок зібрати, а коханого чоловіченька, так важко відбитого у коханки, провести на роботу. Але поряд чоловіка не було. «Дивно» – подумала Лариса. Взяла смартфон і почала телефонувати на чоловіків номер, але марно, той скидав її виклики. Прийшло повідомлення на вайбер від Андрія : «Не шукай мене. Я не хочу тебе бачити. Про опіку над Наталочкою побалакаємо пізніше». Раптом Ларисі стало млосно, не вистачало повітря. По животі зсередини наче щось різонуло. Жінка впала і випустила телефон. Лариса втратила свідомість.

Очунявши жінка побачила над собою лікаря і зрозумівши, що знаходиться в лікарні, почала гарячково озиратися.

– Де моя донька?

– Не хвилюйтесь. Ваш чоловік забрав її. – Лікар розповів, що коли Лариса втратила свідомість, п’ятирічна дитина прокинулася від гуркоту і злякалася. Потім пішла до батьків в кімнату, побачила що мама лежить на підлозі і не реагує на неї, а поряд смартфон, то взяла його і набрала ті цифри, які завчила напам’ять, бо татко завжди їй їх наспівував на ніч, замість колискової.. Це був номер татового мобільника. І коли донька сказала, що мама лежить на підлозі з закритими очима, Яцура викликав швидку і сам поспішив додому. Прибувши додому раніше за швидку перевірив у дружини пульс, поклав її на ліжко, заспокоїв дитину, зателефонував на роботу і взяв відгул.

– А що з дитиною? – Лариса подивилася виразно на свій живіт.

– На жаль, дитину врятувати не вдалося. – Мовив лікар і йому чомусь здалося, що жінка полегшено зітхнула, але він відмахнувся від цієї думки. – А тепер відпочивайте. Вам потрібні сили, у вас є донька і чоловік. Лариса кивнула. І стомлено прикрила повіки.

Яцура думав, як іноді доля жартує з ним. Він радів дитині, але коли взнав, вірніше зрозумів, що дитина не його, Лариса втратила цю дитину. А Поліна – то хвойда, як він думав і справді виявилася невинуватою. Вчора, коли він прийшов у відділок так не думав, але коли сьогодні після того, як прийшов кум допомогти і відвезти Наталочку до Андрієвих батьків, Яцура взнав подробиці цього, як він думав, «фальшивого зґвалтування». Поки донька у своїй кімнаті вирішувала, які з іграшок забере до бабусі і дідуся. Поки прощалася з тими іграшками, які залишалися вдома, то вони зі Сліпком побалакали і той розповів про дивну справу зі зґвалтуванням, в якій він тепер адвокат потерпілої.

– От Юхиме Івановичу і не хочеться вам спокою. Що там за справа? Ніякої справи немає. Дівка сама напилася і дала. – Яцура був сердитий на Поліну, але й подумати не міг, що зараз вони з кумом обговорюють одну і ту саму людину, одну і ту саму справу.

– Ні, Андрію, дивно все це.

– Та що там дивного? Не розумію.

– Все дивно. У дівчини коханий був, якого вона не зрадила б.

– Таж зрадила.

– Не по своїй волі.

– Та усі вони так кажуть.

– Тут ситуація не та. ЇЇ чимось обпоїли і зробили все, що хотіли, ще й на камеру це знімали.

Здогад блиснув у голові Андрія. Він пошкодував, що видалив те відео з Поліною, але все ж не хотів вірити, що його обвели навколо пальця, зґвалтували кохану, а він її ще й зрадив. Хоч би не наклала на себе руки.

І щоб якось з’ясувати, чи не Поліниною справою займається кум запитав:

– А фігурант, хто?

– Її колега, лікар-інтерн.

– Цікаво виходить, колега обпоїв, зґвалтував і на камеру знімав. Так що ж тут складного.

– Нічого. Якби вона вчасно подала заяву до поліції.

– Не подала?

– Ні! Дівчинка була в шоці. Прийшла додому, все змила і лягла спати після нічної зміни.

– Дивно все це, раз не сама дала.

– Нічого дивного. Ти ще молодий. А в моїй практиці і не таке бувало. Більшість жертв ніколи не звертаються у поліцію, навіть якщо ґвалтують з особливою жорстокістю і навіть якщо є травми. А якщо були свідки, то потерпілі кажуть, що впала, перечепилася, налетіла оком на одвірок, хоча там явно кулаком «писано». А тут «естет» якийсь. Знерухомив якоюсь гидотною речовиною і зґвалтував, майже без слідів. Ну я думаю що і засіб захисту використовував теж, щоб не залишити свою ДНК в дівчинці.

– Це ви вже «загнули».

– Слухай Андрію, чому ти такий жорстокий? В тебе ж у самого донька. Якби ти вчинив, коли б з нею таке сталося.

– Не станеться з нею такого. Ніколи. – Впевнено відповів Яцура.

– Ніколи не кажи ніколи. – Осудливо похитав головою Юхим Іванович. – А дівчинку ,судячи з усього, нікому захистити. Бо той хто міг це зробити, покинув її, вважаючи, що вона його зрадила.

– І так ви її ніжно називаєте дівчинкою, що якби не знав, подумав би, що це ваша позашлюбна дитина.

– Ні, це не так. Але ти її теж знаєш, але хто не скажу. Слідство триває і розголошувати матеріали особистого життя підзахисних я не маю права.