15

Коли Аліна і Ганна зачинили двері крамниці за клієнткою, їх чекала така догана, що й уявити страшно. Господиня лаялася, але не кричала. Тільки шипіла, щоб не розбудити сестру, що спала в кабінеті.

– Що ви собі дозволяєте, курки недолугі? Чому клієнти повинні бачити ваші чвари?На перший раз Ганні пробачаю, тому що вона стажерка. – І Тетяна подивилася на Ганну, хитро примружившись. – А ось тебе, дорогенька, я попереджала. – сказала господиня, вже прямо дивлячись на Аліну. – Ти підвела цю сварку, ти й відповіси. Поки що розрахуєшся своїми відсотками. Але ще один такий зальот і прощавай дівчинко. Ти мене зрозуміла?

– Зрозуміла. – Кивнула Аліна, але тремтіння у голосі все ж видало її хвилювання.

– Не чую! – Тетяна знову звернулася до Аліни.

– Зрозуміла. – Дівчина вже опанувала себе і для більшої переконливості своїх слів, кивнула.

Тетяна ніколи не загравала з працівницями, але була об’єктивною і справедливою. Вона ніколи не намагалася надурити працівниць в зарплатні, але якщо зальоти траплялися, то Тетяна намагалася з’ясувати усі обставини цього. Дуже вже «розумні», які намагалися обіграти господиню і на дурничку отримувати платню тут не затримувалися. А ось старанні і розумні працювали у неї багато років. Саме тому Тетяна попередила Аліну. За нею такого раніше не спостерігалося. Але зараз вона намагалася привласнити собі гроші, які призначалися Ганні. Хотіла обійти ту, користуючись її недосвідченістю. Це було несправедливо. І Тетяна вступилася за стажерку, купуючи її прихильність, бо з досвіду знала, що люди краще працюють, особливо новенькі, якщо думають, що в них начальник справедливий.

– Працюйте дівчатка і ніяких сварок. Ви мене зрозуміли?

– Так! – Хором сказали дівчата.

Розібравшись з персоналом, Тетяна повернулася на підборах і попрямувала до кабінету, розбиратися зі справами.

Аліна показала б начальниці у спину язика, але вчасно схаменулася, згадавши, що по крамниці розвішані камери.

Лариса прокинулася ввечері. Сіла на диванчику Тьмяне світло настільної лампи відбивалося від стін Тетяниного кабінету. Сама Тетяна схилилася над кошторисом крамниці. Тетяна перевела погляд на сестру.

– Прокинулася сестричко? – І Тетяна рвучко підхопилася на ноги і підійшла до сестри. Присіла на диван. Обняла Ларису і погладила її по голові. – Не переймайся проблемами з чоловіком. Удвох ми щось вигадаємо. І будете ви знову щасливі. А тепер візьми тест. Завтра вранці зробиш. – І Тетяна взяла зі свого стола тест на вагітність, що принесла Аліна і передала сестрі.

– А я вже подумала було, що це тобі пощастило. – Невесело посміхнулася Лариса.

– Ти ж знаєш що ні.

Тетяна і Лариса сиділи на дивані обійнявшись і думали, кожна про своє.

– А як я поясню Яцурі тест. Він же спитає. – Забідкалася раптом Лариса.

– А знаєш що? Зателефонуй йому і скажи, що ти будеш у мене ночувати. Зараз же зателефонуй, а я підтверджу. І ніякого спиртного сьогодні не буде. – додала суворо Тетяна.

Лариса кивнула. Полізла до сумочки і взявши телефон, набрала Андріїв номер. Лариса завжди слухала сестру, бо та була старша аж на декілька хвилин і своїми логічними відповідями вводила в ступор навіть Яцуру.

На тому боці слухавку взяли відразу.

– Я тебе уважно слухаю. – почувся баритон Андрія, який чула і Тетяна, хоча слухавка була біля Ларисиного вуха.

– Андрію, я зараз у Тетянки. Можна я у неї заночую? – з благальними нотками мовила Лариса.

– А дитину коли у батьків забирати думаєш? – чоловік невдоволено сопів у слухавку.

– Завтра і заберу.

Тут Тетяна втрутилася і забравши слухавку у сестри вимовила в неї.

– Андрію, Лариса насправді буде у мене. Все буде цивілізовано. Ніякого спиртного і чоловіків. Ти ж мене знаєш.

– Дуже добре. Гаразд. Дозволяю. – Буркнула слухавка і Яцура відключився.

– Добре. Дозвіл чоловіка у тебе є. Так що Доббі вільний. Поїхали до мене. Дівчата все тут зачинять самі. – і Тетяна рвучко підвелася з дивану. За нею знехотя, все ще очманівши від сну, підвелася Лариса. Вона тримала тест на вагітність у руці і так би й пішла б з ним до виходу, якби сестра не сказала сховати тест до сумочки. Тетяна замкнула кабінет і разом з Ларисою попрямували до виходу.

– До побачення, дівчата – це вже Ганні та Аліні.

– До побачення Тетяно Григорівно. До побачення Ларисо Григорівно.