5

Біля шинквасу було гамірно. Хтось постійно замовляв щось з випивки. Павло і Андрій підійшли було туди, але оскільки вони не могли нормально і слова мовити, весь час хтось репетував у вухо то Либідю, то Яцурі:

–  Два коктейлі,

–  Одну склянку вермуту,

–  Один хайбол.

Це поліцейським не зовсім сподобалося . Вони не могли спокійно побалакати про справи, тому пішли подалі від людей, що весь час товклися там. Яцура набачив вільні крісла майже в кінці залу, під стіною. Звідси було видно танцпол, але чоловіки не дивилися туди. Там танцювала молодь. Чоловіки ж прийшли сюди поспілкуватися у службових справах. А щоб ніхто не міг їх підслухати, вони вирішили розмовляти на тлі музики. Про розваги й мови не могло бути.

–  Послухай Андрію! – мовив Павло – мені треба поїхати на деякий час з міста, забереш собі цю теку зі справою; у прокуратурі я її залишити не можу,боюся: вона може зникнути і тоді моє життя і копійчини буде не варте.

–  Кому ж ти хвоста прищемив друже? – завагався Андрій, бо зрозумів, що якщо йде полювання на цю теку, то зможуть і на нього вийти і не факт, що він не поставить під загрозу життя дружини і доньки. Хоч Андрій давно вже охолов до Лариси, як і вона до нього, та все ж дружина була мамою його любої донечки. До таких жертв Яцура був не готовий.

–  Не бійся Андрію. Ніхто не знає що я телефонував тобі, я вжив заходів: Після інституту ми з тобою не спілкувалися,телефон одноразовий, сімку сьогодні купив дзвінок протягом однієї хвилини, я відразу ж роз’єднав акумулятор і телефон і викинув у різних кінцях міста, сімка взагалі тепер спочиває на дні Лопані. Так, що ніхто не пов’яже тебе зі мною. – мовив Павло, розуміючи чому вагається Яцура.

–  Добре коли так – відповів Андрій – Давай сюди теку. Що в ній хоч таке.

–  Компромат на дуже поважну людину. Вірніше справа, яка повинна бути в прокуратурі, але боюся, що до суду вона так і не дійде. Десь загубиться – криво посміхнувся Либідь.

–  Ти виніс справу з роботи? – жахнувся Яцура – Знаєш, що тобі буде, якщо дізнаються?

–  Нічого – мовив Павло – якщо вона потрапить до суду, а суб’єкт цієї справи на лаву підсудних. Це все, про що я хотів попросити старосту своєї інститутської групи. Сподіваюсь ніхто не здогадається.

–  Тоді по руках – Яцура поклав тоненьку Павлову теку до своєї товстої теки і підізвавши кельнера попросив викликати йому таксі до Південного вокзалу. Коли він подивився на місце поряд, Либідь уже здимів, наче його й не було. Майор вважав би це сном, якби не тека в руках. І тут його погляд упав на молодь, що танцювала, вірніше вже не танцювала, а просто стояла колом по периметру танцювального майданчика. А на майданчику в такт музиці рухалася та сама дівчина, яка так вразила Андрія при вході до клубу стрункими ногами і довгим волоссям. Саме по волоссю Яцура впізнав її.

Поліна чула тільки музику. Кожен рух її тіла був продиктований музикою. Музика огортала тіло дівчини, струменіла в повітрі, пробивалася крізь волосся. Поліна купалася у ній, як у воді, вона її жадала і музика відповідала їй взаємністю. А нескінченний танок тіла був хвилюючим.

Молодь біля танцювального майданчику перешіптувалася поглядаючи на дівчину, що танцювала. Ось залишив свою даму якийсь модно одягнений юнак і підійшов до Полінки. Щось їй сказав і вона відповіла хитнувши заперечливо головою. Тут до хлопця підбігла якась дівчина з перекошеним від злості обличчям і вхопила його за руку. Хлопець відмахнувся від неї і ненароком зачепив по носі. Тоді дівчина піднесла руку до носа, витерла його і побачивши на ньому кров, кинулася до Поліни з наміром вхопити її за коси, хоча та тут зовсім була ні при чому. Дивно Андрієві було бачити таке, адже та,що танцювала навіть не звернула уваги ні на хлопця, ні на дівчину. І раптом Яцура зрозумів, що весь час дівчина з довгим волоссям танцювала, заплющивши очі, і слухаючи тільки музику, а на хлопця зреагувала тільки тому, що так співпав такт. Оскільки Андрій вирішив втрутитися і захистити незнайомку, що сподобалася, то підійшов якраз вчасно. Перехопив Поліну за талію і притис до себе. Руки дівчини, що жадала Полінчиної крові самі опустилися, коли вона побачила, що та не сама і вже аж ніяк не полює за її недолугим кавалером. Вони швидко зникли з майданчика. Натовп молоді ображено загудів: крові не буде. Тепер на Поліну і Андрія не звертали уваги.

Коли Андрій ніжно обійняв Поліну, її очі здивовано розкрилися. Вона хотіла вирватися, але простіше було вирватися з лещат, ніж зі сталевих обіймів Яцури. Він тримав дівчину ніжно, але міцно. А коли він своїм густим баритоном мовив їй на вухо:

–  Підіграй мені, дівчинко! – вона впізнала вранішнього чоловіка з кав'ярні, який її образив. Полінині очі звузилися і вона буквально крикнула Яцурі в вухо:

–  Зараз же пустіть мене, ЮНАЧЕ!

–  Яцура втратив дар української мови і тільки вів у танці і ошелешено блимав очима, бо теж впізнав дівчину з кав'ярні

–  А з VIP – зали за Андрієм і Поліною очима пильно стежив господар клубу, не демонструючи своєї зацікавленості охоронцеві, який трішки раніше вказав господарю на Яцуру і Либідя.