12

Зранку Ярослава тихенько зайшла у квартиру, сподівалася, що не зустріне маму чи батька. Вигляд у неї неї не дуже: волосся розтріпане, помада розмазана по обличчю, сукня перекошена, каблук на одному із туфлів поламаний і сама Ярослава ледь тримається на ногах, але тримає у правій руці свою чорну сумочку. На обличчі видно синці. Із своєї кімнати вийшли Олена Євгенівна і Любомир Олександрович, вони дуже уважно дивляться на доньку, першим заговорив батько:

- Де ти була?

- Із Максимом гуляла.

- Не обманюй нас із батьком, він весь цей час був вдома, йому самому цікаво, де ти була.

Батьки говорили тихо, щоб нікого не розбудити, але із своєї кімнати вийшла Кіра.

- Що це з Ярославою сталося?

- Кіро, іди спати, у нас із твоєю сестрою буде дуже серйозна розмова, - звелів Любомир Олександрович. 

Дівчина повернулася у свою кімнату.

- Я теж хочу з тобою поговорити, - почувся незадоволений голос Максима, він зайшов у квартиру, бо Ярослава не замкнула двері.

Із кімнати вийшли діти.

- Хто ця відьма? - запитав здивований Данило. 

- Це не відьма, це наша мама, - відповів Денис.

Олена Євгенівна підійшла до дітей, узяла їх зп руки і сказала: 

- Ходімо у кімнату, ще поспіть, ви рано прокинулися.

Потім жінка обернулася до присутніх і сказала:

- Хай Ярослава спочатку іде у ванну й приведе себе до ладу. Я принесу їй халат, коли діти заснуть, а потім ми поговоримо з нею. А ви, шановні чоловіки, ідіть у кухню.

Після цих слів Олена Євгенівна зайшла разом із дітьми к кімнату, чоловіки пішли у кухню, а Ярослава у ванну. Коли жінка побачила себе у дзеркалі, то трохи злякалася. 

Діти заснули швидко, Олена Євгенівна принесла доньці халат, вона помилася, розчесалася, тепер виглядає краще, тільки видно синці. А ще вона дуже хвилюється перед розмовою, особливо їй страшно, що скаже Максим. 

Ярослава відтягувала той момент, коли їй треба вийти із ванни, як могла, але розуміє, що не буде вона вічно знаходитися у ванній кімнаті, отже, розмова не минуча. У Ярослави є два бажання це лягти спати і щоб її рідні забули про те, що її цієї ночі десь носило. Але перше вона зможе зробити після розмови, а друге, на жаль, нездійсненне.