9

Кіра зайшла в аудиторію. Ледь вона встигла покласти сумку, як до неї підбігли кілька одногрупниць.

— Кіро, хто тобі подарував такі красиві квіти? — з цікавістю запитала Марина, показуючи на букет у її руках.

Христина швидко відрізала низ пластикової пляшки з-під мінеральної води, збігала по воду і поставила туди квіти, щоб не зів’яли. Кіра лише встигла подякувати, як у аудиторію зайшов викладач. Він відзначив відсутніх, перевірив домашнє завдання і почав нову тему.

День минав швидко — три пари промайнули непомітно. Коли вони з Христинею вийшли з університету, Кіра йшла, тримаючи букет у правій руці. Подруга одразу ж перейшла до головного:

— Ну розповідай, хто тобі його подарував?

— Хлопець на ім’я Тимофій. Він нещодавно переїхав у мій під’їзд.

— І як він? Хоч симпатичний?

— Дуже, — усміхнулася Кіра. — Ми сьогодні зустрічаємось.

— Тоді удачі тобі на побаченні.

— Дякую. Потім усе розповім.

Подруги попрощалися, розійшовшись у різні боки.

Ввечері Кіра вийшла з під’їзду. На ній була легка сукня та туфлі, а зачіску їй перед тим допомогла зробити Христина. Тимофій чекав біля дверей з новим букетом — цього разу тюльпанів.

— Дякую. Зараз поставлю їх у вазу і повернуся, — сказала вона.

— Добре, я почекаю.

У квартирі Кіра занесла квіти у свою кімнату, поставила їх поруч із хризантемами, які подарували вранці.

— Тітонько Кіро, а можна ваш букет для гербарію? — раптом з’явився Данило.

— Ні, не можна, — суворо відповіла вона. — Іди грайся, тільки нічого не ламайте.

Хлопчик, насупившись, пішов у свою кімнату. Кіра повернулася до Тимофія, і вони вирушили у кав’ярню. За розмовою вона дізналася, що його звати Левченко Тимофій Констянтинович, йому двадцять один, і він навчається на програміста.

Потім вони пішли в кінотеатр, подивилися фільм, а згодом повернулися до під’їзду. На прощання обнялися. Кіра піднялася у свою квартиру, а Тимофій — на свій поверх.

Щаслива, вона зайшла до своєї кімнати… і завмерла. Поруч із хризантемами та тюльпанами стояв третій букет — розкішні піони. Між пелюстками ховалася маленька листівка. Кіра відкрила її й прочитала:

"Я не відступлюся від тебе. Ти будеш зі мною.
Завжди закоханий у тебе, Святослав."