Хай Бог милує

4

Кіра одяглася і вийшла із під'їзду, за пів години уже була біля кінотеатру, де на неї уже чекає Христина. 

- Кіро, ходімо швидше, бо скоро кіносеанс почнеться. 

Дівчата зайшли у кінозал, перед цим Христина показала квитки людині, яка перевіряє їх наявність.

Подруги сіли на свої місця, до початку кіносеансу залишилося п'ять хвилин. Раптом дівчина почула знайомий голос:

- Стеценко Кіра, це ти?

- Уяви собі, Олю, це я.

- А з ким ти прийшла?

- Зі мною вона прийшла, - сказала Христина. 

- А чому ти із Святиком не пішла?

- Твій брат дуже нав'язливий, поясни йому, що так не можна. 

- Він тебе кохає і намагається домогтися твоєї уваги.

- Я його не кохаю, хай змириться з цим.

Дівчата припинили розмову, бо почався кіносеанс.

Після закінчення фільму усі виходили із кінотеатру, до Кіри підійшла Ольга і сказала:

- Ти подумай над моїми словами і не поспішай відмовлятися від Святика, він хороший хлопець і ти з ним будеш щасливою.

- Він не буде мене розуміти, уже не розуміє.

- Зрозуміло, немає про що з тобою розмовляли. 

Ольга розвернулася і пішла. 

- Ходімо, Христю, ні слова не кажи про цю ситуацію. 

- Добре, я тебе почула.

Дівчата вийшли із кінотеатру і пішли до зупинки. По дорозі вони купили собі морозива, потім поїхали додому. 

Наступного дня у Кіри в університеті був вихідний і день був неспокійний. Кіра знову думає про те, коли її життя стане спокійним. Вона тікала від бджіл, добре, що поруч був басейн, у який вона вчасно сховалася, у неї та Христини були розмірки із сусідами по дачі, вони приручили бездомне кошеня. Відпочинок на дачі Христини дівчина не забуде, вона звідти повернулася із враженнями і домашнім улюбленцем, трьохмасним кошеням Непосидючком, що відповідає його характеру. 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше