4

Кіра швидко зібралася, вибрала світлу сукню й легку куртку, ще раз подивилася на годинник — і вийшла з дому. За пів години вона вже стояла біля кінотеатру, де на неї чекала Христина.

— Кіро, ходімо швидше, скоро почнеться сеанс! — підштовхнула подруга.

Перед входом Христина показала квитки контролеру, і дівчата рушили до зали. Вони встигли зайняти свої місця, коли до початку залишалося всього п’ять хвилин.

Раптом Кіра почула знайомий голос за спиною:

— Стеценко Кіра, це ти?

— Уяви собі, Олю, це я, — зітхнула вона, обертаючись.

— А з ким ти прийшла?

— Зі мною, — втрутилась Христина, не приховуючи роздратування.

— А чому не з моїм братом? — Ольга зсунула брови.

— Твій брат занадто нав’язливий. Поясни йому, що це — не шлях до серця, — відповіла Кіра стримано.

— Він тебе кохає, просто намагається добитися уваги!

— А я його не кохаю. І не збираюся вдавати, ніби все інакше. Хай змириться.

Ольга хотіла щось додати, але в залі погасло світло — почався фільм, і на цьому розмова урвалася.
Після сеансу потік глядачів повільно рухався до виходу. Кіра з Христиною вже збиралися йти, коли Ольга знову наблизилася.

— Подумай над моїми словами. Не поспішай відмовляти Святику. Він хороший хлопець. З ним ти могла б бути щасливою.

— Він мене не розуміє. І не намагається зрозуміти, — спокійно відповіла Кіра.

— Тоді немає про що говорити, — холодно відрізала Ольга і розвернулася.

— Ходімо, Христю. І — ні слова про це, добре?

— Добре, я тебе почула.

Дівчата вийшли з кінотеатру й попрямували до зупинки. По дорозі купили морозиво, жартували про кіно і намагалися прогнати тінь неприємної розмови.
Наступного дня Кіра мала вихідний від університету, але день виявився зовсім не спокійним.

Спочатку вона тікала від рою бджіл, який раптово налетів на подвір’я Христининої дачі. Добре, що поруч був басейн — вона стрибнула у воду просто в сукні, рятуючись від укусу. Потім вони з Христиною мали суперечку із сусідами по дачі через крихітне бездомне кошеня, яке дівчата вирішили прихистити. Сусіди були проти — мовляв, «тварини притягують безлад». Але перемогла доброта.

Кішка виявилася трьохмастою, дуже енергійною й зовсім не сиділа на місці. Кіра відразу дала їй ім’я — Непосидючка, що якнайкраще пасувало до її характеру.

Цей день вона точно не забуде. Такі дні залишаються в пам’яті не через дату, а через відчуття.