3

Кіра прийшла додому і відчула запах їжі, подумала:

" Мама і тато зараз на роботі. У дітей продовжений день у школі. А от Яся праює лише з сьомої години дня до тринадцятої, отже, це вона вдома".

Кіра зайшла у кухню, впевнена, що зараз побачить сестру, але на своє диво побачила Святослава, дівчина аж крикнула від несподіванки, а хлопець лише підняв очі, далі готуючи млинці.

- Як ти потрапив у квартиру?!

- Твоя сестра загубила ключі, а я підібрав їх і у мене виникла ідея зробити приємно коханій дівчині.

- Ти мав віддати ключі Ярославі, негайно Іди звідси, - Кіра виділяє кожне слово. 

- Чому я тобі не подобаюся?

- Ти не чуєш мене, я кажу, що не хочу бути з тобою, а ти продовжуєш мені нав'язуватися. Ти уже вдруге незаконно вдираєшся в мою квартиру. Та ти не закоханий, а хворий. 

- І у цієї хвороби ім'я Кіра. 

Хлопець вимкнув плиту, бо уже приготував млинці 🥞 і підійшов до дівчини, хотів її поцілувати, але отримав ляпас.

Святослав опустив голову і сказав:

- Я більше до тебе не прийду, тільки не пошкодуй, що ти втратила такого чудового хлопця, як я.

- Не хвилюйся, я ні на мить про це не пошкодую.

Хлопець поклав ключі на стіл і пішов до дверей, відкрив двері й побачив Ярославу та її синів, мовчки вийшов із квартири. 

Щойно закрилися двері, Ярослава почала розпитувати, що тут робив цей хлопець, Кіра розповіла все із моменту, коли зайшла у кухню до того, як він вийшов із квартири. 

Сестра Кіри сказала, що буде уважніше слідкувати за ключами, потім пішла до синів. Хлопчики та їхня мама із задоволенням поїли млинців 🥞, а Кіра до них навіть не доторкнулася. Дівчина пішла підбирати собі вбрання для походу в кінотеатр, у неї є ще півтори години.