Хай Бог милує
2
Зранку Кіра прокинулася, поглянула на годинник і аж підскочила: до пари залишилося пів години. Дівчина швидко одяглася й побігла до університету, в аудиторію забігла за дві хвилини до пари й сіла за парту поруч з одногрупницею Мариною. І тільки зараз дівчина збагнула, що забула рюкзак, а треба писати на чомусь.
- Марино, позич мені, будь ласка, листок і ручку.
Дівчина дала Кірі те, що дівчина просила. Подзвонів дзвінок і в аудиторію зайшов професор, він відмітив відсутніх.
- О, Стеценко Кіра не запізнилася, це якесь диво!
- Я старалася не запізнитися, бігла до університету, кілька разів ледь босоніжки не загубила.
Всі присутні розсміялися.
- Чудово, тоді ви й будете першою відповідати.
На щастя, Кіра добре пам'ятала відповідь на питання і відповіла відмінно. Сьогодні було три пари за розкладом, але останню відмінили.
До Кіри підійшла подруга і одногрупниця Христина.
- Привіт, Кіро. А чому ти без свого рюкзака?
- Я зранку так поспішала в університет, що забула рюкзак.
- А ходімо сьогодні у кінотеатр. Ми мали іти із Микитою, але він захворів, квитки віддав мені.
- Ходімо, я уже давно не була в кінотеатрі.
Марина сказала о котрій починається фільм, наголосила, щоб Кіра не запізнюваоася, після цього дівчата пішли кожна по своїх справах.
#892 в Сучасна проза
Відредаговано: 05.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
