Частина 28. Шпигуни? Не може бути

— Шамане, як ти дізнався, що вони шпигуни?
— Я не казав, що вони — шпигуни.
— Ти ж тільки-но довів це, — роздратовано гаркнув Дід, уважно стежачи за Анжелікою, яка кружляла навколо кремніків, — Лисице, а ти як вважаєш?
— Я не можу визначитись. Небезпеки не відчуваю. Але й слова Шамана змусили замислитись.
Дух невдоволено обвів усіх тяжким поглядом. Всі стояли, похмуро опустивши голови.
— Признавайтесь, що наробили і чому почуваєтеся винними?

— Дозвольте мені внести певну ясність, — вклинилася Тріада, — річ у тому, що ми вже зустрічалися з подібним моментом, коли Шаман виставив Ліча зрадником. Подивіться.
Ельфійка запустила голограму, коли я змусив повірити, ніби ми вважаємо Ліча зрадником.
— Погляньте на наші обличчя. Ми знали, що Ліч не зраджував, але він вносив смуту в команду безпідставними підозрами. Ми вірили йому і, звісно, ​​підтверджували, що довіряємо. В даному випадку слова Шамана змусили нас задуматися: а чи не проморгали ми шпигунів? Ось тому й звинувачуємо себе в безтурботності. Водночас нам не хочеться вірити, що пригріли імперських розвідників. Лисичко, поглянь будь ласка на кожного окремо. Послухаймо твій висновок, а потім вирішимо, як бути далі.

— Тріадо, чи не занадто багато ви собі дозволяєте? — гаркнув Дід.
— Не зміг сам визначити, тепер не заважай їм! — у тон йому парирувала Мавка. Дід навіть якось знітився. Він розумів, що його дружина має рацію, але не може ж якась команда вирішувати щось без його відома.
Анжеліка телекінетично відсунула подалі Тритона і почала намотувати кола навколо Афіни. Потім перемістилася до Тритона. Усі терпляче чекали.

— Мені потрібне підживлення сили, — ледь чутно промовила дівчина. Вона повернулася до Афіни, у цей час пролунав голос Дума:
— Духи! Підживлення на Лисицю!
Слідом за ним практично одночасно чотири голоси:
— Флот, підживлення на Лисицю.
Сили додавали також мої кріогенники, Тріади, Ліліт та Хруста.
Знову Анжеліка закружляла довкола принцеси, потім повернулася до Тритона.

— Достатньо, підживлення можна знімати, відпускайте кріогенники, — скомандувала вона флотам.
— Ні, хай поки що не відлітають, лише відлетять на край зоряної системи, — заперечив Дід.
— Ситуація не однозначна. У Афіни не виявила чужого втручання. А ось у Тритона начебто є якийсь слабкий вплив. Хоча я не впевнена. Адже слабкий я точно відчула б. У мене склалося враження, що над ним все ж таки хтось попрацював магічно. І в цьому випадку два варіанти: або він встояв проти чужої магії, або на нього впливав хтось набагато сильніший за мене. Усі ми бачили знімки їхньої пам'яті, які робила Ліліт, і нічого там не засікли. Але якщо вплив на Тритона справляв маг більш потужний, ніж вона, ми могли нічого не помітити.

— Я зрозумів, — буркнув Дід, — негайно збирайте усі кріогенники! До єдиного! Не залишати навіть на захисті своїх цивілізацій. На час відсутності кораблів планетарні засоби протикосмічної оборони перевести у режим максимальної готовності. Усіх Духів також сюди! Мавко, прижени в цю зоряну систему всі наші кріогенники та всіх Духів. Кораблів має вистачити на секцію п'ятого рівня! Хоча такої кількості кораблів зірка може не витримати. Янголи забирайте сонних кремніків і за мною!

Ми віддалились від Сонця на кілька світлових років. Незабаром туди з'явилися Духи та кораблі. Такої кількості кріогенників в одному місці мені бачити не доводилося.
— Командуючі флотами, будуйте секції третього рівня. Кораблі, що залишилися, об'єднуються з залишками інших флотів і утворюють нові секції, — скомандував Дід і почав сортувати ці секції утворюючи четвертий рівень. Коли справа дійшла до п'ятого рівня, Дід похнюпився.

— Ще потрібно близько півмільярда кріогенників. Прикро. І не можна скористатися флотами верховників. Боюся витоку інформації.
— Я перепрошую, що втручаюся, — прошелестів Глен (він, як і вся команда, знаходився у відкритому космосі у вигляді Енергіка), — а ви довіряєте Сому? Можливо він піджене необхідну кількість кріогенників?

Дід нічого не відповів. Здавалося, ніби він не почув пропозиції Глена. Але буквально за секунду з'явилася величезна кількість кораблів.
— Привіт, друже, — Сом ще тільки вітав Діда, а кораблі, що прибули, вже почали будувати свої секції, — так, мої вже закінчують створення секцій, бери управління побудовою на себе. Хто у центрі? — поцікавився Сом.

— Мавка.
— Не ображайся, але я не ризикував би Матінкою. Адже на неї обрушиться весь потік секції п'ятого рівня, після цього вона може втратити можливість народжувати. Якщо довіряєш, дозволь мені. Такої сили навіть мені важко витримувати. Ти прислухався б до моєї поради і попросив допомоги у Сенсея.

— Вибач, я, звісно, йому довіряю, але чим менше знатимуть про мій прокол, тим краще.
— Як скажеш. Секції готові.
— Тоді приступаємо.
Пішли доповіді про готовність. Сом уважно вислухав.
— Діду, наша сила з тобою, — сказав Горен, перебуваючи в центрі секції п'ятого рівня.

— Наша сила з тобою, — луною відгукнулися мільярди Духів, не задіяних на кораблях.
Дід взявся за знімок пам'яті принцеси. Він це зробив у кілька сотень разів швидше, ніж Ліліт. Потім швидко знімок пам'яті Тритона.
— Зняти підживлення! Соме, дякую за допомогу. Кораблів не смію затримувати, а ти, якщо бажаєш, можеш подивитися на причину занепокоєння.

— З величезним інтересом.
— Духи та кріогенники вільні. Повертайтеся до місць дислокації.
— Янголи, ви зі мною на Землю. Розбиратимемося з недовірою Шамана.
Повернулися на нашу галявину, не забувши прихопити й сонних кремніків. Дід про всяк випадок оновив магію сну та запустив відтворення пам'яті принцеси. Уважно переглянули від початку до кінця. Нічого компрометуючого.

— А чому розсипався духовний зв'язок між ними? — поцікавився Горен.
— Зміна своїх істинних виглядів на кремніків нашого світу.
— Дивно, — задумливо сказав Сом, — таке цілком можливо з боку чоловіка. Але жінки мають більш чуттєву любов. Враховуючи, що вони у своєму світі перебували в сексуальному контакті не одне тисячоліття, зміна орієнтації на родинні почуття малоймовірна. Хоча є одна обставина, коли така зміна може відбутися беззастережно. Все ж я поки що в роздумах. Для цього потрібно переглянути пам'ять другого.

Так само на порівняно невеликому прискоренні почали перегляд пам'яті Тритона. Знімок закінчився, а ніхто так нічого й не виявив.
— Значить, це лише дипломатичні хитрощі Шамана, — обурився Дід.
— Діду, перепрошую, — подав голос король Арихонів, — чи можна подивитися знімок пам'яті Тритона, зроблений вами, і виконаний Ліліт? Переглянути синхронізоване відтворення.

— Ліліт, запускай, — Дід все ще залишався незадоволеним.
Виникло дві голограми, на яких замиготіло життя кремніка. Ми переглянули понад дві тисячі років його життя, як несподівано зображення розсинхронізувалися.
— Що в тебе із синхронізацією? Поверни назад і синхронізуй — обидві голограми завмерли.
— Діду, дозвольте заперечити. Пропоную не розпочинати перегляд з повного повернення, а запустити з цього місця зворотне відтворення. У такий спосіб зможемо зрозуміти причину. Можливо я не в змозі втримати синхронізацію, або ж є відмінності в знімках.

— Не мороч голову. Роби хоч щось.
Голограми замиготіли у зворотному напрямку. Невдовзі вони знову синхронізувалися.
— Стоп. Для чого ти засинхронізувала?
— Я нічого не робила, — обурилася дівчина, зупинивши зображення.
— Це стороннє втручання в пам'ять, — вигукнула Анжеліка, — хто мені скаже, яким чином Тритон отримав здатність телепортуватись у відкритий космос? Для цього потрібні спеціальні знання. Афіні їх передав батько, хоча і заблокував їх до певного моменту (ми це бачили на її знімку).

Хто наділив Тритона можливістю телепорту не просто в космос на орбіту планети, а по всьому Всесвіту, навіть світу, хоча лише в тривимірці? Зі знімка пам'яті зрозуміти неможливо. А Ханг потім наділив здатністю переміщатися в швидкісні простори та між світами макросвіту. Значить, хтось видалив сліди свого втручання. Сили Ліліт не вистачило, щоби зафіксувати дезу. Саме тому і відбувається розсинхронізація. Окрім того, після цього втручання Афіна зацікавилася Тритоном, а невдовзі вони утворили сексуальну пару. Принцеса навіть не запідозрила, що її партнер – кровний родич.

— Це лише припущення. Запускай знову у правильному напрямку, але зменши швидкість у десять-двадцять разів.
Знову замигтіли голограми. Збій. Ліліт без нагадування вернула трохи назад та запустила.
Незабаром вона зупинила відтворення. Усі зафіксували втрату вісімнадцяти години пам'яті кремніка на голограмі зробленій Дідом. А на знімку, який виконала Ліліт, упродовж цього часу показано, що Трітон увесь час спокійно спав. Тільки зображення в цьому місці якесь не надто чітке, трохи розпливається.

— Припускаю, що це не єдине втручання, — впевнено заявив Горен, — чи можливо зробити нову синхронізацію, тобто після зафіксованого втручання?
— Звісно, — відповіла Ліліт і запустила обидві голограми. Знову замелькали зображення. Різнобій почався через деякий час після того, як Ханг від кремніків повернувся додому. Тепер спіймали зміну всього трьох годин пам'яті. І ще близько години за кілька діб до того моменту, коли Афіна з Тритоном знесилені зустрілися з нами.

— Я тепер не впевнений і в Афіні, — сумно промовив Дід.
— То в чому проблема? Подивимося синхронно її знімки пам'яті.
Напрочуд в Афіни обидві голограми виявилися синхронними. Тільки Дідова ще тривала після зустрічі кремніків з нашою командою.
— До речі, — подала голос Анжеліка, — коли імперські бійці ганялися за кремніками, то вони хотіли знищити лише принцесу.

— Що робити? Не хочеться втрачати прекрасного бійця.
— А якщо попрацювати над ним? — несміливо запропонував Беренгер.
Дід замислився.
— Соме, ти володієш інформацією, яку силу має імператор?
— Порівняно з тобою?
— Звісно.
— Завдяки Сенсею, ти зараз сильніший за нього. Не на порядок, хоча у кілька разів точно.

— Знову збирати секцію п'ятого рівня?
— Вважаю, що четвертого рівня буде цілком достатньо. Адже сили Ліліт лише трохи не вистачило, щоб подолати силу втручання. Збирайте всі свої флоти.
Несподівано Тритон зник.
— Куди пропав Тритон!? — Закричала Лія.

— Геро, заспокойтеся. Я його накрив невидимкою та вуаллю неуважності. Афіно, підйом.
Принцеса піднялася, ледве відходячи від важкого магічного сну.
— Що зі мною? Де Тритон?
— Уже все гаразд. Нам терміново потрібно кораблями побудувати секцію четвертого рівня для підживлення мене силою. Тому потрібен, як твій флот, так і флот Тритона. Він особисто виконує те, що я йому наказав і з'явиться пізніше. Ти зможеш привести його флот? Доведеться і самій зі своїм кораблем перебувати у складі секції.

— Звісно. Коли починати?
— Негайно. Але є ще одне делікатне прохання. Ти можеш доставити сюди непомітно дружину Тритона? Тільки бажано приспати її, щоб раніше ніж треба не зіпсувала сюрприз. То був би для нього дуже приємний сюрприз.
— Елементарно.
— Збираємо на тому самому місці?
— Ні, Шамане. Збираємо на орбіті Землі. Незважаючи на величезну кількість кріогенників, жодних катаклізмів на планеті не буде. Від п'ятого рівня вона може вибухнути, зійти з орбіти та багато іншого, але не від четвертого.

Незабаром знову почався двіж кораблів. Секція будувалась дуже швидко. Афіна доставила на Землю сонну дружину Тритона і метнулась на свій корабель. Перебуваючи в кораблі у складі секції, вона могла лише фіксувати, кому призначено підживлення, а що він робить, нікому з секції невідомо. На галявині залишився лише Дід з Гореном, та під невидимками в глибокому гіпнотичному сні Тритон з дружиною. Навіть Мавка знаходилася на своєму особистому кораблі у складі секції.

— Може, я буду в центрі? — поцікавився Горен.
— Гаразд. Дуй на борт мого особистого корабля. Допуск є, — Сом зник, а за деякий час почувся його голос:
— Діду, наша сила з тобою.
Минуло близько півгодини.
— Відбій. Кораблі відпустити. Команду Янголів попрошу повернутись на Землю.
— А я? — Ображений голос Горена.
— Друже, ти ж не дитина. Швидше повертайся до мене.

З'явившись на Землі, ми відразу ж помітили на краю галявини потужне силове поле Мауренів (непрозоре). Ще щось незвичайне було у цьому полі. Набагато пізніше я зрозумів, що воно виявилося з термоізоляцією. Усередині поля температура комфортна для кремніків.
— Тритон не з'явився? — стурбовано поцікавилася принцеса (хоча тепер вона вже не принцеса, а королева кремніків, королева своєї цивілізації).

— Він там зі своєю дружиною, — недбало кинув Дід, вказавши на непрозоре силове поле, і взявся з нами вирішувати якісь проблеми, постійно відволікаючи Афіну на ці проблеми. Я згадав, як просив у Беренгера допомоги для дочки Гіра (принцеси Людин). Але вона не належала до унікальних бійців. А ось унікальним, та ще й з величезною силою, щоб не здуріти, був потрібний лише пристрасний секс. Пам'ять, сила та всі навички зберігалися. Після сексу вони могли відразу ж приступати до виконання бойових завдань і були беззавітно віддані тому, хто попрацював над ними. У цьому випадку над Тритоном попрацював Дід. Навіть якщо колись на нього впливав імператор, то сила Діда, посилена кріогенниками, значно перевершувала можливості імператора.

Незабаром силове поле зникло, а Тритон з'явився перед нами.
— Поверни дружину додому, — наказав Дід, і вона миттєво зникла, — Янголи, чим займетеся?
— Діду, хіба в нас мало проблем у своїх цивілізаціях? — відповіла ельфійка запитанням на запитання, — хоча мені чомусь хочеться побитися.
— А ми з тобою, як за старих добрих часів, — запропонував Сом Дідові.
— Ви битиметеся, а я маю спостерігати за всім цим неподобством?! — ображено вигукнула Мавка, — я теж хочу.

— Вибачте, Матінко, — несміливо заперечив Горен, — але це шкідливо для ваших майбутніх діток.
— Соме, я зараз порожня. Так що ніяка бійка не зашкодить.
— Якщо так, то пропоную вам у парі, а я візьму на допомогу когось із Янголів.
— Друже, не допоможе тобі один боєць. Будь-хто з них на порядок слабший за нас. Якщо ти хочеш собі допомоги Янголів, то бери всю команду.

Сом недовірливо глянув на Діда, але той говорив цілком серйозно.
— І ще. Шамане, давай на орбіту санітарні кріогенники для лікування.
— Е, ні. Я категорично не згоден.
— Бунтуєш?
— Ні крапельки. Лише хвилююсь за свою цивілізацію. Після цієї бійки не залишиться не лише Землі, а й Сонце в кращому разі зійде зі своєї орбіти, в гіршому спалахне, як наднова.

— Шаман абсолютно правий. Якщо влаштовувати не імітацію, а справжню бійку з повним застосуванням сили, то його цивілізація загине, — підтримав мене Горен.
— Досить мене штурхати, як ворога народу. Каюся, прозівав такий момент. Тоді телепортуємось, куди скаже господар.
— Всі за мною! — вигукнула Лія, а за мить всі її наздогнали. Ми знаходилися на відстані за кілька парсеків від Сонця, — будь-які силові збурення в цих координатах не зашкодять нашій цивілізації. У той же час ми перебуваємо в зоні дії протикосмічного захисту. Значить, ніхто нам не зможе зашкодити.

— Чудово. Тріадо та Думе, потрібна максимальна кількість Духів Духів. Лише їх. Бійці не потрібні.
— Ти збираєшся застосовувати смертельні прийоми? — невдоволено поцікавилася Мавка.
— Звісно, ​​мила. Якщо випала така рідкісна можливість, то гріх не скористатися. Адже і в справжній бійці ворог не запитуватиме: застосовувати смертельні прийоми чи ні.

— Відчуваю, що ми будемо хлопчиками для биття, — похмуро промовив король Арихонів.
— Ви маєте повне право відмовитись.
— Ні за що! — вигукнув Хруст, кум та Тріада з Анжелікою.
— Ну і чудово. У бій! — скомандував Дід і вмить Мавка прикрила йому спину.

— Інквізитори! — Одночасний вигук Кирсіра та Драго. Навіть для Діда цей вигук нічого не означав. Хоча ми багато разів відпрацьовували такий розподіл сили, коли члени команди перебувають у різних точках простору, а діють, як єдиний організм. Крім того, якщо хтось використовує бойовий прийом, то сила дорівнює загальній силі всієї команди. При пошкодженні когось метаболізм теж підсумовується. А враховуючи, що кожен може виконувати бойовий удар з іншого місця, то буде враження, ніби будь-який член команди має силу, що значно перевершує когось окремо.

В даному випадку нашим головним завданням було не допустити смертельного поранення Сома. Хоча бійка почалася повільно. Ніхто не ризикував стрімголов кидатися в бій. Дійсно, енергетичні сплески виявлялися такої потужності, що могли зірвати Сонце з орбіти і відправити його з усіма планетами прямо в центр Всесвіту. Колись тисячі найпотужніших кораблів ледве змогли змінити курс космічної мандрівниці. Зараз же кожен із нас міг провернути такий фінт самостійно. Тільки не було поблизу ні зірок, ні планет, лише близько сотні унікальних істот та довкола мертвий, холодний і нескінченний космос.

Незважаючи на всі наші хитрощі, Дід з Мавкою захищалися дуже ефективно, постійно змінюючи зовнішності. Дід навіть спробував застосувати вогненну скакалку, але втратив частину енергії. Усі п'ять кремніків метнулися навперейми цій грізній зброї. Хоча для них вона виявилася не зброєю, а засобом підживлення. Таку саму дію Дід спробував застосувати проти вогняних кайданів. Кайдани Драго лише додали Духу енергії, що перетворився на момент зіткнення на кремніка. Але наші кремніки, ймовірно, знали про таку властивість і не допускали, відбору енергії. А при наближенні цих вогняних кілець до Мавки з Дідом кремніки незбагненним чином повертали їх назад. І ні Дід, ні Мавка не встигали їх захопити.

Горен теж не дрімав. Відчувалося, що він багато разів спарингував з Дідом. Але проти подружжя йому не доводилося битися. Та й ми від Мавки не чекали такої спритності. Саме їй, а не Дідові вдалося вразити Віса. Кожного з нас пронизав пекельний біль. Хоча Тріада все ж таки знайшла в собі сили, щоб телепортувати його на санітарний корабель для лікування, а сама ледве встигла ухилитися від смертельного удару своєї матері.

До речі, цей незвичайний спаринг відбувався на таких швидкостях, що раніше ми не могли і мріяти, навіть незважаючи на колосальну силу кожного. Ймовірно, це відбувалося тому, що ми об'єдналися, перетворилися на організм, який існує одночасно у різних точках простору. Дід з Мавкою ніяк не могли зрозуміти, звідки у нас така спритність. Адже вони чудово знали, що навіть окремо перевершують будь-якого Янгола в десятки разів. А в цій бійці ми не поступалися їм за швидкістю.

— Досить мене опікувати, як дитя! — невдоволено гаркнув Сом, зрозумівши, що не менше п'яти-шести Янголів постійно знаходяться біля нього, приймаючи на себе блискавичні, практично смертельні удари подружжя Духів, а найчастіше вони хоч трохи, але примудрялися змінювати траєкторію ударів, відводячи від Сома. Природно, що потім не завдадуть нікому жодної шкоди. Горен це зрозумів.

Йому хотілося зчепитися з Дідом сам на сам. У жодному разі це неможливо. Мавка не віддалялася від свого чоловіка ні на сантиметр, незважаючи на те, що знаходилася постійно спиною до нього. Вони чудово відчували одне одного. Навіть той масштабний бій у світі Горена не йде порівняно з цим дивним спарингом. Там був бій полководців, масштабний бій армій полководців. А тут ці полководці особисто билися між собою. І билися, як у справжньому бою, без жалю до супротивника.

Вони чудово розуміли, що, знищивши тіло, не значить, що противник убитий. Це означало, що з'являлася важка виснажлива «робота» для Духів Духів. Це їм, хранителькам нашого здоров'я, нашої життєвої енергії, доведеться ділитися своєю, а потім болісно відновлюватись. Несподівано Дід спіймався у вогняні кайдани, перебуваючи у вигляді Духа.

Він тільки почав перетворюватися на кремніка, як на нього швидше блискавки обрушився нищівний удар Горена. Духу б продовжити перетворення, але він, побачивши, що не встигне закритися, вирішив відбити удар, виставивши блок. І це виявилося фатальною помилкою. Ймовірно, Сом вклав у цей удар усі свої сили, бо навіть універсальна броня Діда не витримала такої сили. Це чимось нагадувало знаменитий удар Драго, від якого не вижити білковому.

Тріада, побачивши, що Діду доведеться залишати вмираюче білкове тіло, моментально перемістила безпомічного Духа на санітарний корабель. Виною тому, що Дід спіймався, виявилася Мавка. Вона надто захопилася погонею за хитрим Гленом, намагаючись його наздогнати. При цьому їй довелося віддалитися від Діда лише на кілька метрів. Цієї відстані цілком вистачило Стоуну, щоб накинути на Духа вогняні кайдани. Мавка, зрозумівши, що так і не наздожене нахабного Глена, блискавично повернулася до Діда, але обпеклася об кайдани, які її чоловік так і не розірвав. І тієї ж миті сама опинилася в полоні численних варканівських тенет. Розірвати їх не змогла. У розпачі повернулася до Діда, але того вже за її спиною не було.

— Стоп! — гаркнув Горен, — випустіть Матінку з сіток!
— А де?... — Мавка лише почала запитання, як Тріада їй уже відповіла:
— Мам, не хвилюйся. Живий твій коханий. Я його телепортувала на санітарний корабель після нищівного удару Сома.
Мавка лише полегшено видихнула.

— Янголи дякую за злагоджену бойову роботу. Невже Дідох ризикнув і наділив кожного силою, яка прирівнюється до його? — з великим подивом поцікавився Горен.
— Ні, ні, їхня сила була на порядок нижча. Я сама здивована не менше. Звідки у кожного Янгола сила, яка не поступається силі Верховного Жерця? — дивувалася Мавка.
— Матінко, я здогадався. Вигук Ангелів «інквізитори». Ймовірно, серед них є колишні інквізитори.

— Так, у їхній команді три старійшини інквізиторів. А Нея хоча і є Володаркою Всесвіту, теж деякий час була бійцем інквізиторів. Але це ні про що не говорить.
— Еее, ні. Це багато що пояснює. Дуже часто у тривимірці команди інквізиторів об'єднуються та діють як єдиний організм. А враховуючи, що у складі команди старійшини інквізиторів, це ще багаторазово підвищує можливості команди. Навіть ,якби я поділився з ними силою, то сила кожного зросла б трохи. Об'єднавшись, кожен одержав повну загальну силу всієї команди. Виходить, що в мене виявився один напарник, але з силою, яка перевищує мою, окрім того він перебував у багатьох місцях одночасно. Чимось нагадує здібності Стража.

Варто було лише згадати про Стража, як той миттєво матеріалізувався поряд з нами. А в мене затремтіло серце, як у спійманого горобця. Не з добрими новинами з'явився Страж, з дуже поганими.
— Доброго здоров'я, Соме. Матінко, де командир? — з тривогою поцікавився він у Мавки.