Частина 20. Сенсей

— Повторюю! Нікого я наділяти силою не буду, доки Дідох та повний склад команди Янголів не зрівняються за силою з твоєю! — Вчитель показав крилом на Горена, — потім подумаю, що з вами робити.
— Чому потрібно збільшувати силу всій команді? Не бачу в цьому сенсу, — заперечив сом.
— Я можу з цією п'ятіркою особисто протистояти всім арміям, які вторгаються, — підтримав його Дід.
— Можливо, я суну ніс не в свою справу, але я не згоден, — відразу отримав від Лії потужний стусан.

— Шамане, ти зі мною не згоден чи з Гореном? Чи може не згоден з Дідохом?
— Тією чи іншою мірою з усіма.
— Хм. Цікаво. Я не зовсім розумію твої претензії до свого Верховного. Але мені дуже хотілося б почути, як ти заперечуватимеш проти двох протилежних думок.

— Я не згоден з тим, що керівники світів мають намір особисто брати участь у боях проти агресора. Одна річ, коли на нього відбувається напад і зовсім інша, коли він особисто бере участь у бою, щоб знищити диверсійну групу, яка вторглася. Навіть у першому випадку найближча охорона голови має вивести його з-під удару. А решті продовжувати бій. Інакше світ може залишитись на тривалий час без управління. Як приклад, багато тисячоліть наш світ перебував у такому стані. Діду, вибачте, але це лише моя суб'єктивна думка.

З його преосвященством Гореном не погоджуюсь з іншої причини. У моєму дикому минулому говорили так: хто не годує свою армію, той годує армію ворога. Тому я солідарний з вами шановний Вчителю. Силою потрібно забезпечувати всю команду, а можливо, й інших необхідних бійців, проте з деякою поправкою. Голова (командир) завжди повинен мати авторитет у своєї армії. Це означає, що він повинен мати більшу силу, та й знання теж, ніж будь-хто з його підлеглих. Тобто наш Верховний повинен мати значно більшу силу, ніж будь-який боєць, скажімо, з команди Янголів. Наскільки він віддасть перевагу різниці в силі, це його особиста справа. Наприклад, псевдомагістра Рала імператор наділив силою близькою до сили пана Горена. Я не знаю, якою силою голова імперців володіє, але впевнений, що значно більшою, ніж він передав своєму розвіднику.

— Усі претензії обґрунтовані, але без конкретної пропозиції це марні струси повітря. Шамане, твої пропозиції?
— Я й так уже вліз, куди мені не слід було пхати свого носа. Хоча зробив би так. Про те, що можна практично миттєво передати силу, перемістившись у минуле, а після передачі повернутися секунда в секунду, для вас не секрет. Як ви втрьох обмінюватиметеся силою, я не знаю, та й не треба мені цього знати. Але припускаю, що ви переміститеся на необхідний період у минуле і повернетеся з новими силами, скажімо, через одну секунду реального часу. Після цього наша п'ятірка зі своїм Верховним теж пірнає у минуле і з максимально допустимою швидкістю отримує потрібну кількість сили. Якщо він вважає це за необхідне.

Потім ми розділяємо всю команду на п'ять груп і робимо те саме, згідно з вказівками командира. Наступний етап — навчання додаткових бійців, також за рішенням командира. Коли все буде готове, всі повертаються у реальний час і тоді можна вирішувати нові завдання. Вважаю, що такі самі дії необхідні і в інших світах (хоча цілком можливо, що це вже зроблено). Це мої пропозиції. Можливо, вони не вірні. У будь-якому випадку вам вирішувати.

— Шамане, ти хоча й нахаба, але дуже хитрий нахаба. Роздав керівникам світів вказівки, а потім зробив застереження, що вирішувати нам, — ледве стримуючи сміх, промовив дракон, — я цілком з тобою згоден. Просто в такий спосіб можна створити потужну армію в найкоротший термін. Тим паче, що з кожним ступенем навчання кількість бійців збільшуватиметься у геометричній прогресії.

До речі, я Горену вже неодноразово натякав, щоб він особисто уникав боїв, а він мчить сам на придушення будь-якого вторгнення у свій світ, замість того, щоб керувати обороною. Дідоху, бачиш, які таланти у тебе ростуть? Хоча я дещо трохи змінив би. Горене, я чув, що ти теж уже не самотній. Це правда? — Сом кивнув.

— У такому випадку, бери свою половинку і я почну з обох пар знущатися. Адже Матінки повинні мати силу не меншу за вас.
Миттєво поруч із нами з'явився ще один сом (чи сомиха). За мить усі п'ятеро зникли.
— Батьку, ми прості бійці, порівняно з головами світів макросвіту, а ти їм вказував, що треба робити, — обурилася Анжеліка. Я не встиг нічого відповісти, як зникла п'ятірка повернулась.
— У нас виникли деякі проблеми, — похмуро промовив Вчитель.

— Можливо я щось упустив, але всі виготовлені моїми кораблями броньки, хоча і мали набагато більшу міцність, не змінювалися разом зі зміною зовнішності, — якось винувато промовив Дід, — незалежно від того, де броня виготовлялася (на моєму особистому кріогеннику чи у Мавки), вона не трансформується зі зміною. У той же час, виготовлена ​​для мене чи Мавки, підлаштовується під будь-яку подобу.

— Все правильно, — заявила Анжеліка, — для ваших обох виглядів розроблено необхідний вид броні. Це розробка цивілізації Землян. Навіть виготовлення броні для інших цивілізацій виявилося неможливим, поки розробник не підігнав під потрібну цивілізацію. А виготовити таку броньку-хамелеон для представників інших світів, тим більше без розробника, не вдасться.
— Шкода, дуже шкода, — засмутився Дід.
— Нерозв'язних проблем не буває. Я можу доставити сюди розробника і все вийде. Хоча навіть для неї це буде надто тяжко.

— Чому?
— Вас же не влаштує броня з міцністю, яку використовують Янголи. У найкращому разі міцність обмежиться можливостями кораблів нашого світу. Хоча зараз вам потрібна броня, яка відповідає вашій силі. Крім того, не завадило б виготовити для наших гостей кокони.
— Це силові поля, якими ви оточені? — з величезною цікавістю запитав Горен.
— Це не енергетичне поле, а електронний пристрій, який допомагає у маскуванні, пересуванні, захисті від різних видів зброї, крім механічної дії.

— Додатковий захист ніколи не буває зайвим. Якщо вам не жаль секретів, то я не відмовився б ні від броні, ні від вашого кокона. Хоча, якщо все ж таки пошкодиться броня чи кокон, то відремонтувати не вийде, тому такий захист ненадійний.
— Вчителю, якщо для вас цей захист виготовити на вашому кріогеннику, то жодних проблем не виникне з ремонтом.

Раптом Одіссей запанікував.
— Командоре! Тривога! Невідомий корабель з'явився поруч зі мною, але як він проник через наш захист, невідомо, — за оглядовим склом Одіссея красувався величний корабель, набагато більший, ніж кораблі Діда. Дракон мовчки показав на себе.
— Одіссею, відбій тривоги. Це дружній корабель.
— Зрозумів. Але як він проник через наш захист?
— Воно тобі треба? Заткнися.
Ще за мить відчувся легкий подих повітря і в рубці Одіссея з'явилася Софія та Ніколо Тесла, яких доставила Анжеліка.

— Софійко! Як я радий тобі! — почувся голос бортового комп'ютера. Софія сором'язливо привіталася з усіма. А Нікс почав обурюватись.
— Ех, Володарко, Володарко. Ви ж казали, що я вам потрібен, а доставили мене на раду Вищих Духів, — він опустився на одне коліно і покірно схилив голову.
— Ніксе! Припиніть істерити та ганьбити мене перед гостями. Тим більше, сумніватися в словах Лисиці, — обурилась Мавка.
— Зачекайте, — перебив Мавку Учитель, — але ж це Дух Духів у тілі білкового. Чому ви не у вигляді Духа?

— За те, що я самовільно приймав образ Духа, моя мати погрожувала знищити мене.
— Зрозуміло. У даному випадку ви помиляєтесь. Ніхто не бажає вам робити щось погане. Нам потрібна ваша допомога.
— Чим може допомогти простий Дух найвищим Духам?
— Ну, не такий ви й простий. До речі, а що ви можете сказати про присутніх та як охарактеризуєте кожного? — не вгавав дракон.

— П'ятірка команди Янголів характеристики не потребує. Я з ними стикався багато разів і знаю про них багато. Матінка — це мати моєї матері. Колись вона також була в команді Янголів. Вас я раніше не зустрічав, — звернувся він до Діда, — незважаючи на те, що у вас вигляд простого Духа і ваша сила абсолютно не проглядається, отже, ви під потужним маскуванням. Водночас простежується тісний зв'язок із Матінкою Мавкою. Отже, ви її чоловік. Але чоловіком Матінки може бути лише Верховний Жрець. Отже ви Верховний Жрець нашого макросвіту.

Щодо решти трьох, то вони з інших макросвітів. Ви вдвох – подружня пара, а не просто представники одного світу чи цивілізації. Крім того, ви Верховні з іншого світу, бо ви теж Матінка, — Нікс показав на сомиху, потім повернувся до дракона, — найважче охарактеризувати вас. Те, що ви з іншого макросвіту, я, звісно, бачу.

Судячи з незалежного положення вашого фізичного тіла, ніхто з присутніх не в змозі вам щось наказати. З цього випливає, що ви, як мінімум, Верховний Жрець у своєму макросвіті, а можливо і більше, хоча я не знаю, що там далі. Та й силу ви маєте більш потужну, ніж будь-хто з присутніх, незважаючи на те, що вона у вас прихована. Конкретніше про вас нічого не можу сказати.

— Ось так і маскуйся, — зі сміхом промовив дракон, — а звичайний Дух Духів з'ясував про нас все. Молодець!
— Ніксе, Софіє, для наших гостей необхідно спроектувати універсальну броню та кокони. Мамо, я могла б це зробити на борту свого корабля чи на борту Одіссея. Але їм потрібно це зробити виходячи з рівня їхніх технологій. А вони набагато вищі за наші. Я вас обох притягла сюди, щоб ви якнайшвидше це зробили.

— Це лише слова, — заперечила Софія, — спроектувати броню та кокон можна досить швидко, якщо вони приймуть свій істинний вигляд і найбільш комфортні для себе габарити, але для того, щоб осягнути вищі технології, знадобиться набагато більше часу. Я навіть припустити не можу – скільки. Це залежить від різниці між нашими та тими, які необхідно освоїти. А ще потрібне обладнання згідно нових технологій. Але тут ще одна проблема: секретність. Якщо ми з Ніксом розберемося з новими технологіями, то після виготовлення нам потрібно підтерти пам'ять.

— Необхідне обладнання є там, — дракон показав крилом на корабель, що ширяв поряд з Одіссеєм. Щодо секретності, то ми отримаємо не менші секрети. А саме: технологію броні-хамелеону та технологію кокона. Тож виходить взаємовигідна співпраця. Крім того, для прискорення процесу, пропоную посилити ваші духи інтуїції. Це подяка особисто для вас. Згодні?
— Ми про таке навіть мріяти не могли, — радісно промовив Нікс.
— Тоді вперед!

— Стоп, стоп, стоп, — запротестував я, — Вчителю, якщо ви почнете посилювати у Нікса та Софії, то й у нас мимоволі відбудеться посилення. Чи не краще вам це зробити на своєму кораблі?
— Шамане, ти проти того, щоб твоя чуйка виявилася кращою, ніж зараз? Чи проти того, щоб твої друзі отримали додаткову силу свого Духа інтуїції?

— А хитро ви мене занурили мордою в багнюку. Хоча таке цілком можливо тому, що ви з іншого світу і мислите інакше, не так, як ми. Кожен член нашої команди чудово розуміє, що існує певний рівень поінформованості. Або, як у нас кажуть: кожен цвіркун — знай свою жердину. Але якщо вас не бентежить те, що ми отримаємо щось додатково, ми всіма кінцівками ЗА.

— Викрутився. Не чекав. Шамане, незважаючи на твою норовливість, дипломат з тебе чудовий. Дідоху, я б рекомендував його посилати на дипперемовини між світами. Звісно після того, як розберешся зі своїм магістром. Прийняти всім види білкових! Хоча кремнікам можна залишитися у своїх образах. Почали!

Пройшло хвилин десять, протягом яких мозок буквально закипав. Варто було дракону припинити, як Софія впала непритомна. Ніколо кинувся до неї, проте не встиг. Невідома сила його відтіснила, а Софію підняла над підлогою на висоту близько двох метрів, і вона була поміщена в силове поле, де зрідка потріскували електричні розряди. За хвилину це поле зникло, і дівчина м’яко опустилася на ноги. Варто було їй торкнутися підлоги, як вона розплющила очі і здивовано глянула на Нікса.

— Не хвилюйся, зі мною все гаразд, — бадьоро спробувала заспокоїти його.
— Дівчинко, вибач за цей дискомфорт, дуже вже важко утримувати маленький потік сили. Сподіваюся, ти зараз почуваєшся нормально?
— Дякую, чудово. Коли і де починати роботу?
— Так, господарі, тепер я вас запрошую до себе на кріогенник.

За мить усі опинилися на незнайомому кораблі (Анжеліка перемістила Софію, бо та сама не могла цього зробити). Обстановка в командній рубці для нас справді виявилася незвичайною. Миттєво перед Ніксом та Софією з'явилися віртуальні клавіатури з незрозумілими позначеннями. Спілкування дракона з дослідниками нас не цікавило, ми уважно оглядалися. Хоча буквально через кілька секунд Софія зажадала, щоб Горен зі своєю дружиною та дракон прийняли свої природні образи та комфортні габарити. Саме вимагала.

Її зараз не цікавив їхній статус, вони були для неї об'єктами нелегкої роботи. Вона навіть не здивувалася, що за кілька секунд опанувала керування чужими технологіями. Я навіть не поцікавився, яким чином вони з Ніксом так спритно освоїлися і їхні пальці вже літали клавішами зі швидкістю блискавки. Хто з них і що розраховував, невідомо, але не минуло й десяти хвилин, як усі розрахунки виявились завершеними і кораблик приступив до виготовлення.

Хвилин за п'ять з'явилися роботи з готовою бронькою. Я навіть усміхнувся. Окрім броні для трьох, роботи притягли термокостюми. Раніше не замислювався. Лише тепер зрозумів, що броня завжди одягалася не на голе тіло. Адже довелося і термокостюми проектувати. Зовнішності всіх трьох були далеко не людські. Коли поверх термокостюмів вони одягли броню, то здавалося, що вона зникла.

Сом відразу почав змінювати зовнішності. Білковий-Дух-Енергік. Декілька різноманітних видів Духів, потім не менше сотні видів білкових. Нарешті він став кремніком. Пахнуло жаром, але він відразу ж застосував теплоізоляцію. Дракон теж усіляко випробовував, як змінюється броня зі зміною образів. Потім вони з сомом влаштували невеликий спаринг і приміщення корабля наповнилось гучним брязкотом броні об оброню та клацання від надзвукової швидкості ударів.

Ми заворожено спостерігали за ними. Більшість таких ударів та захистів не зустрічалося. Звісно, доведеться потім неодноразово переглянути записи своїх коконів, до того ж із уповільненням, бо швидкість така, що навіть для нас їхні рухи розпливалися. На дружину сома ніхто в цей час навіть не звертав уваги. Хоча вона теж змінювала вигляд. Потім вклинилася в їхню бійку. Деякий час вони один одного лупили, навіть незрозуміло, хто кого, потім почувся вигук дракона:

— Захищайтесь!
Горен з дружиною миттєво опинилися спина до спини. Все ж таки це їм мало допомагало. Хоча вони й встигали виставляти блок, але дракон усі їхні захисти пробивав. Брязкіт броні стояв такий, що хоч вуха затикай. Не уявляю, як соми витримували удари такої сили. Мені згадався удар, який я отримав від Хранителя. Він мене тоді майже вбив. А в цій бійці сила ударів у тисячі разів потужніша.

— Хіба кокони вам не потрібні? — вигукнула Софія. Здавалося, її голос неможливо почути, але трійка гостей миттєво завмерла.
— Вибачте, Софіє, — вибачливим голосом промовив дракон, ніби вона була його командиром, — треба ж випробувати ваше творіння. Ви обидва талановиті розробники. Я хоча і бачив на власні очі таку броню на ваших Янголах, але вважав, що вона не так фізична, як магічна. А магію легко пробивати. Ви думаєте чому ми, як діти, почали битися? Ми не повірили, що таке можливо. А скільки часу знадобиться для виготовлення коконів?

— Поки ви билися, ваш кораблик закінчив виготовлення. Окрім звичайного озброєння, яким володіє кокон, я спроектувала також шакрами та мечі і ваш корабель скоро їх виготовить (фізичний та лазерний), а також анігілятори згідно ваших технологій.
Коли роботи доставили три кокони (два схожі і один інакший), гості здивовано почали кружляти навколо них. Лисиця запитливо зиркнула на Діда і той ледь помітно кивнув головою.

— Хвилинку уваги. Ви бажаєте, щоб я передала вам усі знання щодо користування коконом? Чи показала, як ним управляти?
— І те, й інше, — відповів Учитель, продовжуючи розглядати свій кокон. Ми відчули передачу знань. Хоча для цього Анжеліці знадобилося кілька секунд. Потім вона вийшла зі свого кокона та вимкнула його.

— Колись кокон можна було ввімкнути та вимкнути лише ззовні. Але бувають ситуації, коли через ті чи інші причини це потрібно зробити зсередини.
Вона показала, як це робиться. Тим більше, що все було замасковано. Потім продемонструвала, як кокон відбиває постріли анігілятора. До того ж у кількох варіантах (дзеркальне відбиття, розсіювання, віялове відбиття). Використання скейту, ввімкнення невидимки. В цей час роботи доставили шакрами. Вона показала, де їх у коконі розміщувати.

— Батьку, побудь, як манекен.
— Ти хочеш мене вбити? — замість відповіді вона кинула кілька нових шакрамів, які порізали мою міцну броню, як цигарковий папір. Такого я не очікував. Адже наші шакрами висікають із неї лише іскри, як на наждаку, а ці її покромсали. Але кидки виявилися настільки ювелірними, що не зашкодили термокостюму, який під нею був.
— А тепер прошу вас самостійно спробувати.

Усі троє управління коконом освоїли миттєво, а метання шакрамів з першої спроби не вийшло. Вони намагалися потрапити по наших шакрамах, підкинутих у повітря. Коли ні в кого з гостей не вийшло, Мавка попросила три штучки. Вона кілька разів підкинула нові шакрами у повітря. Вони поверталися їй у руку.

— Вонимають точно лягати на своє місце у коконі чи повертатися вам у лапи, а не в голову. Ви бачили, як легко вони перерізають таку ж зброю, виготовлену за нашими технологіями. Вашу броню вони не зможуть пошкодити, але якщо потраплять на відкриту ділянку тіла, то пошкоджень не уникнути. Кидай, — крикнула вона Дідові і той «вистрілив» відразу два десятки. Мавка лише одним шакрамом перерізала у повітрі всі.

— Я не намагаюся принизити вас, а лише застерігаю від небезпеки. За певної навички це дуже грізна зброя. Особливо коли доводиться битися проти багатьох супротивників. Крім того, якщо противники набагато слабші за вас, то вони не встигнуть виставити магічного захисту, а захиститися фізично не зможуть тому, що шакрами не летять прямою траєкторією, лише в окремих випадках (якщо необхідно, щоб противник вважав, ніби вони летять лише по прямій) тоды ви їх запускаєте по найкоротшому шляху. Наприклад, — Дід знову кинув угору пару шакрамів.

Мавка по них кинула чотири. Два з них рушили найкоротшим шляхом, а два полетіли повз. Коли перша пара розрізала свої цілі, ті, що летіли мимо, розвернулися і потрапили з протилежного боку в половинки, які розрізали. На підлогу корабля впало вісім шматочків. Для нас у цьому не було нічого дивного, а гості від подиву роти розкрили.
— Матінко, ви подіяли магією на цю незвичайну зброю? — недовірливо поцікавився Вчитель.

— Ви відчули магію? — глузливо відповіла Мавка на запитання.
— У тому то й справа, що не відчув. Виявляється, що не я мушу вас вчити, а ви мене. Адже ця зброя рухається, порушуючи усі закони механічного руху. Якщо використовувати обманні кидки, можна вразити навіть супротивника рівної сили. Звісно, ​​якщо в нього немає очей позаду.

Сом намагався щось заперечити дракону, але після зауваження щодо очей на потилиці він заспокоївся. Значить, вони зустрічалися навіть з такими унікумами.
— Софіє, видайте завдання моєму кораблю виготовити комплекти шакрамів усьому складу Янголів плюс вашій Матінці з її чоловіком. Шамане, забереш їх на Одіссей. Горене, технології виготовлення та ремонту отримаєш у себе вдома. Ми спочатку мотнемось до тебе, щоб не привертати зайвої уваги переміщенням кріогенників. До речі, а що це за сом?
— Вибачте, Шаман так охрестив пана Горена, — вибачилася за мене Анжеліка.



Я створив голограму сома.
— Справді схожа голова, — здивовано промовив дракон.
— А мені сподобалося. Тим більше, так мене ніхто не називав. Нехай вам це буде моїм позивним у бою.
— Шамане, у такому випадку придумай, як ти мене обзиваєш.
— Вчителю, я вас інакше не називаю.
— Вигадуй, вигадуй. Можливо, у тебе є схожі на мене зображення.
— Лисиця колись набувала вигляду, схожого на вас.


— Ух! Який красень! — захоплено промовив дракон, — а прізвисько?
— Вчителю, у моїй цивілізації є синоніми до слова «вчитель» — викладач, а в бойових мистецтвах «сенсей» та «гуру». Можливо вони вам підійдуть?
— Викладач мені не подобається. Від нього віє чимось офіційним, казенним. А ось сенсей та гуру мені підходять. У моєму світі такого звукопоєднання немає. Тому я вибираю обоє. Це будуть мої позивні у бою.

— Вчителю, ви збираєтесь з Дідохом брати участь у боях особисто?
— Соме, зараз і думки про це немає, але ніхто не знає, що може трапитись в майбутньому, — відрізав Горену дракон, — а зараз нам час повертатися. Я дуже радий, що завдяки Сому доля звела мене з вашою командою.
Ми повернулися на Одіссей, а гості залишились на місці. За мить їхній кріогенник зник, ніби його ніколи не було. Одіссей навіть сліду не засік.