Whispered *пошепки*
Попіл
Скільки разів ми губились у словах,
Скільки ночей палали у вогнях.
Твій погляд — мов іскра, що розпалює грози,
Я в тобі тонула, як дощ у осені.
Ми, як полум’я, що горить без меж,
Кожен наш подих — це крок уперед.
Але знову вітер несе щось чуже,
І ми втрачаємо те, що завжди було в серці
Все згорає, як дим у небесах,
Наші мрії зникають у цих сльозах.
Між нами дим, і не видно шляхів,
Але я все ще вірю: ти не забув.
Нехай цей вогонь залишиться в мені,
Бо навіть у попелі ми живі.
Ти казав: любов, як полум’я, згорить,
Але я знаю — попіл несе новий світ.
Кожна ніч з тобою — це наче пісня,
Що розбиває серце, але лишається чиста.
Ми боялись відпустити свої страхи,
І ховались у диму, мов діти гріхів.
Я тепер бачу нас крізь уламки й жаль,
Та дим все стирає, залишає лише біль.
Бо навіть у попелі ми живі
#621 в Різне
#75 в Поезія
#4380 в Любовні романи
перше кохання і зрада, перше кохання і сильні почуття, перше кохання дуже емоційно
Відредаговано: 01.01.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
