7

- Агафіє Федорівно, що ви говорили про його тата? – поцікавився я.

- Ох, Микиточко, його тато дуже багата людина. Тому, я й не звертаю уваги на те, як він мене називає.

- Ясно, ну, що ж Степан, сподіваюся спрацюємося, - з надією, але недовірою відповів я.

- Сподівайся, - з натягнутою усмішкою промовив він.

23.10

- Доброго ранку Бель, - сказав я, увійшовши на кухню.

- Доброго, Нік, ти будеш вільний 28 числа?

- У тебе день народження? Я вгадав?

- Так, то що?

- Випрошу собі відпустку в Агафії. Упевнений, вона мене відпустить.

- Тоді добре, з моїми рідними тебе нарешті познайомлю.

Я вирушив на майданчик і перетнувся зі Степаном.

- Степане, ти Агафії не бачив?

- Ні, а що? – поцікавився він.

- Хочу попросити відпустку на 28-30 число, - нічого не підозрюючи відповів я.

- Боюся не вийде, ми начебто на Гладійські острови вирушаємо, останню сцену зніматимемо.

- Так? Ну, я все рівно спробую.

– Давай.

Через годину я нарешті знайшов Агафію.

- Здрастуйте, - я не встиг домовити, як вона одразу відповіла.

- Ми їдемо на острови, тож ні, ініціатива не моя. Степа попросив.

- Зрозуміло, що ж, щось придумаю.

І я повернувся додому. Бель нічого не спитала, а я не говорив.

25.10

- Ти взагалі не зможеш? - питала вона чіпляючись за мою кофту.

- Бель, не зможу, спробую раніше повернутися, але зараз не зможу, - мені було шкода, що я пропущу цей чудовий день, але нічого не міг з цим поробити.

- Коли повернешся, мені треба сказати тобі щось важливе.

- Добре, - я обійняв невидиму і, взявши сумку пішов, зачинивши за собою двері.

Туди ми прибули увечері. Я пішов гуляти узбережжям і зіткнувся з молодим хлопцем років 20-ти. Він своїми руками робить прикраси, і якщо вчасно замовити, може написати на них будь-які слова.

- Слухай... - зацікавився я. - Це ж геніальний спосіб так подарунок зробити і правду сказати.

Загалом, ми з ним домовилися про щось, але про це потім.

Передаю Бель можливість описати її день народження, про це все я дізнався пізніше.

Мені мало виповнитися 18. Я запросила маму, тата, сестер: Аліса, Катя, Свєта; братів: Фелікс, Алекс та Павло; дядька Лева, тітку Лізу, її сестру Настю, і Макара, сина дядька та тітки.

Моїй мамі 48. Папі 50. Аліса - моя старша сестра їй 30, Каті 25, як і Павлу, Свєті та Алексу 28, Феліксу 23. Дядько Лев - брат тата, був учителем, після аварії став художником. Тітка Ліза - його дружина і сестра мами у них є син Макар, якому 20. Тітка Настя так само сестра мами, але вона молодша за Лізу. Лізі 38, а Насті 30.Ще в мене є бабуся, але вона ніколи не виявляла до мене інтересу. Тільки бабуся по батьковій лінії вітала мене, але її вже немає, сумно, але життя продовжується.