3

23.07

Я нарешті усвідомив, чому до мене не може ніхто прийти. Той, хто готує і прибирає в моїй квартирі, не любить безлад і гостей. Але найбільше ненавидить дівчат. Можливо ця невидимка дівчина?

Це звучатиме дивно, але я звик. Мені навіть подобається що всім цим займається хтось інший.

27.11

Мені якось сумно від самотності. Я й досі сам. Так, дивно, але хочу не тільки знати про існування невидимки, а й контактувати з нею.

Цікаво, скільки їй років? Як вона тут опинилася? Хто її батьки? Як її звати? Як вона виглядає? Чи симпатична вона? Я їй подобаюсь?

3.06

Пройшло чимало часу з того моменту, як я оселився тут. Якщо уточнити, то три роки буде десь за два місяці. Весь цей час мої думки полоняла одна невідома. Вона явно дівчина, але ми з нею ніколи не перетинались.

Я не можу перестати думати про неї. Дивно.

Повернуся в теперішнє. Без зайвої інформації хочу сказати, що ця дівчина чудове створення, дуже тендітне і неймовірне. Тоді було складно працювати адже все, що я робив і вдень і вночі - думав про неї. Так із мужнього бойового хлопця я перетворився на ніжного, чуйного, дбайливого та безрозсудно закоханого у всіх фільмах.

Виявилося, ці ролі підходили мені більше, і я став отримувати непогані гонорари. Все завдяки їй. І...

17.06

Я пізно прийшов, на столі тепла їжа та папірець. На ньому сумний смайлик.

- Я був на зйомках, не гнівайся, - сказав я ледь чутно.

На столі з'явилася чашка із трав'яним чаєм. Мелісу я впізнав одразу, але решта, як і раніше, було невідоме.

Я поїв, випив чай ​​і, потім, швидко заснув.

Прокинувся о 12:15.

- Я проспав, - скрикнув, і подивився чому не продзвенів будильник.

Виявилося, його відключили, а ще якийсь менеджер написав режисерові фільму, що мене сьогодні не буде, і якщо мене так ще затримуватимуть, то я відмовлюся зніматися.

Режисер переслав мені те листування і вибачився, що затримав. Сказав, що я можу сам визначити графік коли мені буде зручно, інші підлаштовуватимуться.

- Дякую, - видихнувши, відповів я і знову провалився в сон.

Дівчина на той момент перебувала на ліжку хлопця. Вона посміхнулася. Миле личко знову заснуло і на її серці щось ніби заспокоїлося.

Вона вирішила усі проблеми. Поки хлопець спав, вона склала графік та надіслала режисеру. Фільм вийшов вчасно. А Микита більше не приходив додому надто пізно. І, як не дивно, фільм отримав нагороду, але про це пізніше.

8.07

-Я вдома, - крикнув Микита, коли зачинив вхідні двері.

Пройшовши на кухню, хлопець побачив вечерю.

- Дивно, - подумав він про себе, - Я не казав, що сьогодні отримав нагороду, тоді чому на столі святкова вечеря?

Микита не довго думаючи пішов оглядати квартиру.