Вася прибрав за собою пляшку та келихи, чашку з какао Ярки. Піднявся на другий поверх. Йдучи коридором, побачив смужечку світла з-під дверей її кімнати.
Тихенько відчинив двері.
Побачив силует на ліжку.
Хай спить. Сон їй не завадить. З усім іншим розберемося зранку.
Поки приймав душ у своїй кімнаті та переодягався у зручні штани, позаяк піжами не любив, думав, що заснути точно не вдасться.
Але важкий переліт, дорога за кермом та коньяк зробили свою справу.
Ще голова не торкнулася подушки, як хлопець уже спав.
— НІІІІІІІ!!!!!!
Відчайдушний крик луною рознісся по будинку.
Вася рвучко сів на ліжку.
Ярка!
Він побіг до кімнати дівчини, рвучко відчинив двері.
На ліжку, із заплющеними очима, голосно стогнала та крутилася дівчина.
— Ні! Ні! Відпусти!
Хлопець підійшов і намагався розплутати дівчину з-під ковдри, але вона почала хвицяти його ногами.
Врешті-решт йому це вдалося.
Він обійняв дівчину. У процесі отримав кілька відчутних ударів від Яри.
— Чшшш… Це я. Заспокойся… Це просто сон. Тобі наснилося.
Крізь плутанину образів до Ярки долинув запах.
Такий знайомий.
І вона зрозуміла, хто поруч.
Той, хто був поруч завжди.
— Він… Він…
— Я розумію.
— Ні! Ти нічого не розумієш!
— Розкажеш?
— Я… я…
НІ! Не хочу! Не буду вивалювати на тебе це все! Тобі це не потрібно. Тобі буде легше без цього.
— Ок. Просто поспи ще трохи. Зможеш?
Сон…
Вона не спала нормально вже декілька днів.
Так. Я хочу поспати… Але мені страшно.
— Я боюся. Можна ти будеш біля мене?
Спокуса.
Величезна спокуса.
Але хлопець розумів, що відмовити не може.
Отож, дівчина лягла в ліжко, а Вася сів поруч.
Зручно вмостившись, молоді люди спробували ще трішки відпочити.
Ярослава, вдихнувши знайомий аромат, відключилася.
А Вася…
Вася спробував скористатися давно забутим методом засинання. Просто заплющив очі. І почав видивлятися зірки у внутрішній частині повік.
Спрацьовувало в дитинстві.
Спрацювало і тепер.