Глава 2. Друга сестра

— Лета, зачекай, - ельф намагався якомога швидше підрізать веточку у рослини, але вона була занадто товста, - Будь-ласка, я почти все.

    Він робив швидше та швидше, але ніяк не виходило. Тут його чутье підказало лягти на землю. А над його головою, размахнувшись мечем, Калета підрізала веточку.

— Прохала тебе вже називати мене повним ім’ям, - вона одразу сховала меч в ножни, - Я все зробила, тепер ми можемо йти далі?

— Ти мене чуть без голови не залишила! - він подповз до потрібной веточки та сховав її в свою сумку, - Я би сам все зробив.

— Так, зробив би, але я не хочу чекати до завтра.

    Ельфіка розгорнулась та пішла в сторону дороги. Вони вже довго були і ціх лісах, їй хотілось вже опинитись в великому місті та роздобуть невелику кількість грошей. Ще ці шкури в мешках були дуже важки і вона не могла більше набрати. А через цього друїда вони дуже повільно шли. Йому були потрібні майже всі рослини що вони зустрічали на своему пути. Та кожне по своєму треба було зібрати. На це виходило дуже багато часу. 

    Поруч Калета почула тепле дихання та зупинилась.

— Що таке? - друїд Вест став обходити її.

— Стій там, де стояв, - вона підняла руку, давая йому зрозуміти щоб він не ворушився.

    Він зрозумів. Скоріш за все знов якась тварина. Друїд присунувся ближче до подруги та подивився вперед. Перед ними був саблезуб. Це дивно бачити його в цій місцевості, там де їх було багато вони вже давно прошлі. Невже цей тигр слідкував за ними весь час?

— Гадаю, я могла вбити когось з його стаи, - Калета почала йти йому назустріч, - Спробую його приборкати.

    Ельфійка дістала з під пояса батіг та почала читати заклинання. Поки вона йшла назустріч до саблезуба він скалився все більше і більше, але потім зірвався та кинувся на неї. Калета резко взмахнула батогом пару раз та закінчила читати заклинання. Тепер батіг рухався сам та пугав тигра. Це заняла не довше хвилини, як батіг сам закрутився та ельфійка сховала його обратно. Собрезуб стояв пару секунд, змінився колір його очей, та він підійшов до Калети і став тереться о її ноги. Вона трохи усміхнулась на погладила його.

— Тепер, Конор, ти наш союзник.