Корнієнко швидко підійшов і накинув свій піджак на мініатюрну постать Ліни, ховаючи її тіло в дорогому кашемірі. Олесі це явно не сподобалося.
— Ліно, яка ж ти незграба! Чи ти зробила це навмисно, щоб звабити Марка? — глузливо вигукнула вона.
Ліна опустила голову від сорому. Макс же ніби сховав її у своїх обіймах, намагаючись прикрити кожен сантиметр її ніжного тіла.
— Олесю, досить! — рикнув він у бік своєї фаворитки.
Та у свою чергу отетеріла від такого розвороту подій. Той самий Макс, який ще зовсім недавно майже їв із її рук і завдячував їй своїм життям. Вперше за довгий час він не став на її бік?
Олеся втратила дар мови й лише незадоволено пирхнула.
Ліна з надією поглянула на спадкоємця.
Невже лід почав танути в його очах?
Олеся підійшла до Макса й притиснулася до нього, ніби хотіла показати Ліні: це моя територія.
Макс ніби отямився й відсторонився від дівчини, яку щойно хотів приховати від усього світу.
— Ну, Макс, ну, любий, чому ти сердишся? — промовила вона й демонстративно поцілувала його в губи.
Ліна, побачивши це, вибігла з вітальні, бо більше не могла дивитися на них.
Її наздогнав Марк і перегородив рукою дорогу.
— То коли заїхати за тобою?
— Марку, дякую тобі, що вирішив бути зі мною на цій вечірці. Але я передумала. Мені справді варто залишитися вдома.
— Ти що? Як так? Я буду поводитися чемно, обіцяю. Хоча це буде даватися мені важко, — усміхнувся він. — Чи ти мене боїшся?
— Ні, справа не в цьому, — Ліна не хотіла продовжувати цю розмову.
— Тоді в чому?
— Розумієш, єдина нормальна сукня, яка в мене була, щойно порвалася. У мене із собою немає речей. Та й для такого заходу в мене взагалі немає підходящої сукні.
— О, то справа лише в цьому?! Забудь.
Ліна запитально поглянула на нього.
— Я тобі куплю сукню, від якої всі запрошені охнуть, побачивши тебе. Ну і, звичайно, твоєї краси, — підморгнув їй Марк.
#2912 в Любовні романи
#582 в Короткий любовний роман
#304 в Детектив/Трилер
#92 в Трилер
Відредаговано: 18.09.2026