Взаємо(не)залежні

Розділ 8

Ліна хвилину стояла незворушно. Як кам’яна брила, яку важко зрушити з місця.

Вона розуміла: якщо стане на коліна — програє. І якщо не стане — теж.

Вона вже програла цю психологічну гру.

Але принаймні в неї був шанс трохи розвіятися.

Ліна морально готувалася опустити коліна на підлогу. Опустити свою гідність ще нижче — перед тим, через кого вона втратила все.

Раптом тишу у вітальні розігнав веселий чоловічий голос.

До кімнати зайшов білявий хлопець — саме в ту мить, коли Ліна вже стояла на колінах, принижена й спустошена.

Дівчина підняла голову й побачила руку, яку їй простягнув незнайомець.

— Вставай, — м’яко сказав він.

Ліна без вагань довірилася білявому хлопцю, який допоміг їй піднятися. Потім обтрусив їй коліна.

— Макс? Це на тебе зовсім не схоже. Ти змусив цю чарівну дівчину стояти на колінах? І взагалі, хто це? Чому я з нею не знайомий?

— Марк, вона не варта твоєї уваги, повір.

— О, ні, Макс. Повір, варта. Ти ніколи не вмів розбиратися в дівчатах, — сказав Марк і косо поглянув на Олесю.

Олесю таке заступництво явно не порадувало.

— То хто ти? Може, сама скажеш? — звернувся Марк безпосередньо до Ліни.

Дівчина вже хотіла відповісти, але Макс перебив її.

— Вона моя далека родичка. Не звертай уваги.

— Чудово! Я якраз шукав собі супутницю на сьогоднішню вечірку. Добре, що завітав до тебе.

Макс і Олеся на мить застигли. Кожен із них мовчав, думаючи про своє.

— Вона не любить гучних компаній, — Макс почав на ходу вигадувати відмовки.

— Я дуже люблю гучні компанії, — підхопила Ліна. — І буду дуже вдячна вам за компанію.

Ліна вчепилася в цього хлопця, як у останню соломинку. Їй так хотілося хоча б із кимось поговорити. Адже в маєтку Максима вона була самотньою й нікому не потрібною.

А Марк став першою людиною тут, від якої вона відчула тепло й людяність.

Макс розгублено переводив погляд із Ліни на Марка, розуміючи, що все йде зовсім не за його планом, а вдіяти він нічого не може.

Олесю ж страшенно обурила прихильність Марка до Ліни.

Тому вона не змогла придумати нічого кращого, ніж, проходячи повз, нібито ненароком штовхнути Ліну.

Дівчина не втрималася на ногах і впала на підлогову вішалку, зачепившись за неї сукнею.

Почувся різкий тріск.

Тканина розійшлася, оголюючи груди й стегна Ліни.

Дівчина перелякано намагалася прикритися руками. І там дійсно було що приховувати від ласих чоловічих поглядів. Макс побачив, куди спрямований  погляд Марка, — і його обличчя перекосилося від люті. 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше