Ліна хвилину стояла незворушно. Як кам’яна брила, яку важко зрушити з місця.
Вона розуміла: якщо стане на коліна — програє. І якщо не стане — теж.
Вона вже програла цю психологічну гру.
Але принаймні в неї був шанс трохи розвіятися.
Ліна морально готувалася опустити коліна на підлогу. Опустити свою гідність ще нижче — перед тим, через кого вона втратила все.
Раптом тишу у вітальні розігнав веселий чоловічий голос.
До кімнати зайшов білявий хлопець — саме в ту мить, коли Ліна вже стояла на колінах, принижена й спустошена.
Дівчина підняла голову й побачила руку, яку їй простягнув незнайомець.
— Вставай, — м’яко сказав він.
Ліна без вагань довірилася білявому хлопцю, який допоміг їй піднятися. Потім обтрусив їй коліна.
— Макс? Це на тебе зовсім не схоже. Ти змусив цю чарівну дівчину стояти на колінах? І взагалі, хто це? Чому я з нею не знайомий?
— Марк, вона не варта твоєї уваги, повір.
— О, ні, Макс. Повір, варта. Ти ніколи не вмів розбиратися в дівчатах, — сказав Марк і косо поглянув на Олесю.
Олесю таке заступництво явно не порадувало.
— То хто ти? Може, сама скажеш? — звернувся Марк безпосередньо до Ліни.
Дівчина вже хотіла відповісти, але Макс перебив її.
— Вона моя далека родичка. Не звертай уваги.
— Чудово! Я якраз шукав собі супутницю на сьогоднішню вечірку. Добре, що завітав до тебе.
Макс і Олеся на мить застигли. Кожен із них мовчав, думаючи про своє.
— Вона не любить гучних компаній, — Макс почав на ходу вигадувати відмовки.
— Я дуже люблю гучні компанії, — підхопила Ліна. — І буду дуже вдячна вам за компанію.
Ліна вчепилася в цього хлопця, як у останню соломинку. Їй так хотілося хоча б із кимось поговорити. Адже в маєтку Максима вона була самотньою й нікому не потрібною.
А Марк став першою людиною тут, від якої вона відчула тепло й людяність.
Макс розгублено переводив погляд із Ліни на Марка, розуміючи, що все йде зовсім не за його планом, а вдіяти він нічого не може.
Олесю ж страшенно обурила прихильність Марка до Ліни.
Тому вона не змогла придумати нічого кращого, ніж, проходячи повз, нібито ненароком штовхнути Ліну.
Дівчина не втрималася на ногах і впала на підлогову вішалку, зачепившись за неї сукнею.
Почувся різкий тріск.
Тканина розійшлася, оголюючи груди й стегна Ліни.
Дівчина перелякано намагалася прикритися руками. І там дійсно було що приховувати від ласих чоловічих поглядів. Макс побачив, куди спрямований погляд Марка, — і його обличчя перекосилося від люті.
#2881 в Любовні романи
#573 в Короткий любовний роман
#297 в Детектив/Трилер
#91 в Трилер
Відредаговано: 18.09.2026