Дівчина заходить до палати до хлопця. Бере його за руку, намагаючись прощупати пульс.
— О, ні! Пульсу вже майже немає, а йому навіть крапельницю не поставили.
Вона швидко розриває на ньому сорочку. Перед Ліною відкривається оголені груди й рельєфний живіт хлопця . Рятівниця ніяково відводить погляд і прикладає стетоскоп до його грудей, які майже не підіймаються.
— Чудово, серцебиття, хоч і слабке, але є.
Ліна дістає шприц і коле йому у вену адреналін. І починає робити непрямий масаж серця. Вона нависла своїм тендітним тілом над його міцною статурою.
— Ну ж бо, давай, — продовжувала тиснути руками.
Якщо ти не змусиш працювати своє серце, я буду змушена зробити тобі штучне дихання, — пригрозила вона незнайомцю.
Хоча зловила себе на думці, що дуже сильно хотіла б саме зараз відчути смак його губ. Ніколи не була так близько із таким хлопцем. Вона взагалі біля хлопців так близько не була. Але з таким — поготів.
Вона наблизилася до його губ максимально близько. І відчула, як слабкий потік повітря з його ніздрів лоскоче її вуста.
У цей момент хлопець різко відкриває очі.
Ліна скрикує й відскакує від нього, як від вогню.
Двері в палату відчиняються, і заходить Олеся.
— Геннадій Степанович, біжіть сюди! — заволала колега на весь коридор.
#2912 в Любовні романи
#582 в Короткий любовний роман
#304 в Детектив/Трилер
#92 в Трилер
Відредаговано: 18.09.2026