Взаємо(не)залежні

Розділ 2

Дівчина заходить до палати до хлопця. Бере його за руку, намагаючись прощупати пульс.

— О, ні! Пульсу вже майже немає, а йому навіть крапельницю не поставили.

Вона швидко розриває на ньому сорочку. Перед Ліною відкривається оголені груди й рельєфний живіт хлопця . Рятівниця ніяково відводить погляд і прикладає стетоскоп до його грудей, які майже не підіймаються.

— Чудово, серцебиття, хоч і слабке, але є.

Ліна дістає шприц і коле йому у вену адреналін. І починає робити непрямий масаж серця. Вона нависла своїм тендітним тілом над його міцною статурою.

— Ну ж бо, давай, — продовжувала тиснути руками.

Якщо ти не змусиш працювати своє серце, я буду змушена зробити тобі штучне дихання, — пригрозила вона незнайомцю.

Хоча зловила себе на думці, що дуже сильно хотіла б саме зараз відчути смак його губ. Ніколи не була так близько із таким хлопцем. Вона взагалі біля хлопців так близько не була. Але з таким — поготів.

Вона наблизилася до його губ максимально близько. І відчула, як слабкий потік повітря з його ніздрів лоскоче її вуста.

У цей момент хлопець різко відкриває очі.

Ліна скрикує й відскакує від нього, як від вогню.

Двері в палату відчиняються, і заходить Олеся.

— Геннадій Степанович, біжіть сюди! — заволала колега на весь коридор.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше