Розділ 5. ВІП

Був вже вечір. Західне небо поступово заливало небо золотисто-рожевими відтінками, а я мирно лежав на землі, оточений тваринами мого гравця. Їхні м'які шерстинки лоскотали мені обличчя, а тепло їхніх тіл додавало відчуття спокою. Вони гадали, що я спав, тихо посапуючи і дрімаючи поруч зі мною. Але я насправді обмірковував дещо. Мені ніяк не давали спокою слова помічника про те, що гравець отримав песиголовця при досягненні 10 рівня ВІПу.

Вечірнє повітря було наповнене ароматами квітів і свіжості. Запахи півоній, жасмину та ніжних ромашок перепліталися між собою, створюючи чудовий парфум. Від далеких полів долинав запах скошеної трави, додаючи відчуття затишку. Десь у далині чулося квакання жаб

Перші зірки вже почали з'являтися на небі, мерехтячи і переливаючись. Сонце зникло за горизонтом, залишаючи після себе тільки легкий відблиск на небі, який поступово згасав.

——— Що таке «ВІП»? — ледь чутно прошепотів я

——— ВІП — це ігрова підписка, завдяки якій гравці можуть отримувати ексклюзивні предмети в якості подяки від гри, — почав пояснювати помічник. — Так, на рівні ВІП-6 гравець може отримати бусти розвитку свого персонажу. На рівні ВІП-10 гравець може отримати песиголовця, а на рівні ВІП-20 можна отримати у власне розпорядження невелике поселення. Всього 24 рівні підписки.

Мене це дуже зацікавило і змусило задуматись ще глибше. Я поглянув на небо, де вже зʼявилися сузір'я. Вони світилися з такою яскравістю, що здавалося, можна було простягнути руку і доторкнутися до них

——— Тепер в мене ще більше до тебе запитань, — я подивився на вовкулаку, який лежав поруч, ніби мій вірний пес. — По-перше, чому ти відразу не розповів мені про ігрових петів? По-друге, що таке бусти росту? І третє — від чого залежать рівні цієї підписки?

Настала невелика пауза. Я навіть сів на землю, бо чомусь здалось, що так я краще почую відповідь, коли помічник почне відповідати. 

Місячне сяйво лягало на землю сріблястими плямами. Тіні дерев і кущів здавалися живими.

Через кілька хвилин помічник таки почав відповідати, і його голос звучав більш зосереджено, ніж зазвичай:

——— Відповідь на перше запитання — ви не запитували до цього нічого про петів. Тому і не казав, бо вважав цю інформацію неважливою.

Я відразу ж відчув, як обурення почало захоплювати моє тіло. Неважливою? Як можна було вважати цю інформацію неважливою, коли вона стосувалася моєї можливості вижити?

Серце прискорило свій ритм, і я відчув, як хвиля емоцій почала підніматись всередині мене. Це було несправедливо. Кожна деталь могла бути вирішальною, а він вирішив, що це не варто уваги? Наявність союзників і не варте уваги

Помічник, здається, відчув моє роздратування і швидко продовжив:

——— Відповідь на друге запитання. Є два режима гри. Вибір необхідно зробити ще на етапі створення персонажу. В першому режимі гравець відразу отримує дорослого героя і може розпочати захоплення земель, виконуючи різні сюжетні завдання. В другому — персонажа потрібно виростити самому.

——— Самому? — здивувався я, уявляючи, як це могло виглядати. 

Я побачив перед собою образ маленької істоти, беззахисної і вразливої, яка потребує постійної уваги і турботи. Невже таким насправді гравець увесь цей час бачив мене?

——— Так, гравець отримує малюка, про якого має дбати і слідкувати за тим, щоб його, наприклад, не зʼїли дикі тварини. Це набагато довгий шлях розвитку і значно складніший, оскільки вимагає від гравця майже постійного он-лайну. Гравець має завжди бути на зв'язку, щоб забезпечувати безпеку малюку і виховувати його. Звісно, не напряму, а через віртуальних опікунів.

Почувши це, я замислився ще більше. З кожним новим фактом, який я дізнавався, цей світ ставав ще більш загадковим для мене. Виявилося, що існують цілі шари гри, про які я раніше навіть не здогадувався. Я зрозумів, що маю ще багато чого вивчити і дізнатися, щоб знайти врешті-решт своє місце.

Мовчки ліг на землю, заплющивши очі. Відчуття прохолоди трави і нічного повітря допомагали заспокоїтися. Мені важко було прийняти те, що я чув. Та все ж я намагався зрозуміти кожне слово, яке казав помічник:

——— Крім цього, такий шлях розвитку вимагає ще й постійної покупки необхідних ресурсів. Бусти розвитку — один із таких ресурсів. Чим більше персонаж вживає їх, тим старше він стає.

——— Тобто, якщо гравець не зʼявиться у грі, мені назавжди залишиться 10? — запитав я з хвилюванням у голосі.

——— Теоретично — так. Оскільки бусти ці неможливо ніде знайти, окрім особливого внутрішньоігрового магазину. Звідси випливає відповідь на третє запитання. Щоб отримати доступ до ексклюзивних магазинів та мати можливість користуватися рідкісними речами, гравці мають платити реальні гроші. Чим більше гравець здатен витратити на гру, тим вище в нього буде рівень підписки. А чим вище рівень підписки, тим кращі нагороди він отримуватиме.

Тоді я відчув, як усередині мене почала розгорятися злість, змішана з відчаєм. Це почуття піднімалося, як грізна хвиля, захоплюючи моє тіло і розум. Знання про те, що моє життя пов'язане з витратами реальних грошей, робило мою ситуацію ще більш складною і невизначеною. Це було наче пастка, з якої не можна було вирватися. Злість тільки підсилювала це відчуття безвиході. Відчай розривав мене зсередини, змушуючи задаватися питанням, чому я опинився в такій залежності від волі іншого. Це здавалося несправедливим…

Я дивився на небо, спостерігаючи, як зірки мерехтять і світять у темряві. Вони були такі далекі і недосяжні... Їх холодне сяйво наче намагалось щось підказати мені...

Я знову встав і почав ходити колами, стиснувши кулаки. Напруга і гнів заповнювали кожен м'яз мого тіла.

——— І який рівень підписки у мого гравця? — процідив крізь зуби. — Десятий?

——— Ні, вісімнадцятий, — відповів помічник спокійним голосом.

Я зупинився і здивовано глянув на петів, які увесь цей час стежили за мною очима.