5.1 Останній бій: все на кону

На краю занедбаного складу, де звичайно точилися вуличні бої, Олексій відчував, як повітря просякнуте запахом поту та страху. Вогні ліхтарів кидали тіні на стіни, немов намагаючись приховати жорстокість, що відбувалася всередині. Серце билося в його грудях, наче барабан, нагадуючи про те, що на кону стоїть не лише його життя, а й життя Марії.

Глибокий вдих допоміг заспокоїти нерви, але кожен бій ставав важчим. Тепер, усвідомлюючи, що це може бути його останній шанс на відкуплення, тягар відповідальності давив на нього ще більше. «Я повинен це зробити», — повторював він собі, хоча внутрішній голос шепотів: «А що, якщо ти програєш?»

Спогади про Марію заполонили його думки. Її усмішка, її сміх, той момент, коли вона вперше сказала, що любить його. Вона завжди була його світлом у темряві, але тепер це світло згасало. Хвороба забирала її, і він не міг дозволити цьому статися. «Я зроблю все, щоб врятувати тебе», — подумав він, знову зосереджуючись на тому, що має відбутися. Він відчував, як страх і рішучість переплітаються в його серці, створюючи напругу, яка загострювала кожну його клітину.

Бійці, які оточували його, були готові до бою. Кожен з них мав свою історію, свої причини для участі в цих жорстоких змаганнях. Олексій знав, що для них це просто гра, спосіб заробити гроші або довести свою силу. Але для нього це було більше. Це була боротьба за кохання, за життя Марії. Він дивився на їхні обличчя, на їхні жорстокі усмішки, і відчував, як його рішучість зміцнюється. «Я не можу здаватися», — думав він, відчуваючи, як адреналін починає циркулювати в його венах.

26

Звуки битви вже лунили в його вухах, і він усвідомлював, що час спливає. Кожна секунда була важливою, і він не міг дозволити собі зволікати. Олексій знав, що кожен удар, кожен рух може стати вирішальним. Його м’язи напружилися, готові до дії, але його розум залишався у полоні страху. «Що, якщо я не зможу виграти? Що, якщо я не зможу врятувати її?»

Він закрив очі на мить, уявляючи, як тримає Марію за руку, як бачить її щасливою і здоровою. Ця картина стала його мотивацією, його метою. Він не міг дозволити страху взяти верх. «Це заради тебе, Маріє», — прошепотів він, відкриваючи очі. Тепер він був готовий. Він відчував, як сила зростає в ньому, як рішучість наповнює його тіло.

Олексій зробив крок вперед, і всі погляди звернулися до нього. Бійці, які раніше здавалися лише тінями, тепер стали реальністю. Він бачив їхні очі, повні жорстокості, і відчував, як страх поступається місцем рішучості. Це був його момент. Момент, коли він міг змінити все.

Коли оголосили початок бою, Олексій відчув, як серце закалатало в ритмі битви. Він знав, що йому потрібно бути уважним, кожен рух повинен бути точним. У його свідомості крутилися думки про Марію, про те, як вона потребує його. Це була не просто боротьба за гроші; це була боротьба за її життя.

Олексій зробив перший крок, і в ту ж мить зрозумів, що цей бій стане його останнім шансом на відкуплення. Всі його страхи, всі його сумніви зникли, залишивши лише рішучість. Він не просто боровся за себе; він боровся за любов, за надію, за життя. І в цю мить він знав, що готовий ризикнути всім.