4.2 Олексій на межі: фізичні та емоційні муки

У темряві закинутого складу Олексій відчував, як серце його пульсує в ритмі тривоги. Кожен бій, що він пережив, залишав на ньому не лише фізичні сліди, а й глибокі емоційні рани. Тягар відповідальності за життя Марії тиснув на його плечі, перетворюючи кожен удар на усвідомлення того, що він може втратити все. Бої стали для нього не просто способом заробітку; вони перетворилися на арену, де він боровся не лише з суперниками, а й із самим собою.

Фізичні муки, які він відчував після кожного бою, були нестерпними. Його тіло покривали синці, а м'язи відмовлялися слухатися. Найгірше було те, що навіть у моменти перемоги він не відчував радості. Перемога ставала порожньою, адже за нею завжди стояла думка про те, що він ризикує своїм життям заради грошей, які можуть не врятувати Марію. Кожного разу, коли він піднімав руку, щоб завдати удару, у його голові лунали голоси: «Чи варто це? Чи дійсно ти готовий стати тим, ким ніколи не хотів бути?»

21

Емоційні муки були ще важчими. Олексій почав сумніватися у своїй рішучості. Чи дійсно він сильний? Чи здатен він витримати тиск, який накладає на нього це нове життя? Він відчував, як страх охоплює його, як тінь, що не відступає. Страх не лише за себе, а й за Марію, за те, що якщо він програє, то її шанси на одужання зменшаться. Це стало його постійним супутником, і він не знав, як позбутися цього тягаря.

У моменти, коли він залишався наодинці, Олексій починав шукати способи впоратися з цим тиском. Він намагався знайти новий сенс у своїй боротьбі. Можливо, це не лише гроші, які він отримує, а щось більше — можливість довести собі, що він здатен на більше, ніж просто бути студентом, який живе в мирному світі. Ця думка давала йому сили, але вона також приносила нові питання: «Що станеться, якщо я стану таким, як ті, з ким б'юся? Чи зможу я повернутися до нормального життя?»

Олексій почав розуміти, що його боротьба не лише зовнішня, але й внутрішня. Кожен бій ставав метафорою його власної боротьби за виживання в світі, де насильство стало нормою. Він відчував, як його моральні цінності поступово розмиваються, і це лякало його. Він не хотів втратити себе, але щоразу, коли він піднімав кулак, він відчував, як частина його душі залишалася на рингу.

З кожним новим боєм Олексій ставав дедалі більш вразливим. Він почав усвідомлювати, що не може продовжувати так жити. Потрібно знайти вихід, знайти новий сенс у своїй боротьбі. Але як? Які альтернативи у нього були? Він не міг просто зупинитися, адже це означало б втратити все, за що він боровся. Втеча з цього світу здавалася неможливою, але й залишатися тут, продовжуючи боротися, теж не було виходом.

Олексій відчував, як його думки кружляють, немов у вирі. Він не знав, куди йти далі. Чи може бути шлях назад до нормального життя? Чи зможе він колись знову бути тим студентом, яким був раніше? Ці питання терзали його, але він знав, що повинен знайти відповідь. У цій боротьбі за виживання він мусив зрозуміти, що справжня сила полягає не лише в перемогах, а й у здатності любити і бути вразливим.

Олексій зрозумів, що йому потрібно віднайти себе, знайти новий сенс у своїй боротьбі. Це стало його метою — не лише вижити, а й знайти шлях, який дозволить йому зберегти свою гідність і любов до Марії. І хоча він ще не знав, як це зробити, усередині нього зароджувалася надія, що цей шлях існує.