– Тато, а у світі немає справжньої магії?
– В якому сенсі?
– Я про ельфів та інших створінь. Це ж все вигадки, так?
– Я не знаю. Чому ти думаєш, що ельфи – це щось більш чарівне, ніж, наприклад, кити? Розумієш, про що я кажу? Якщо я б розказав тобі історію про те, що на дні океану живе величезний морський кит, який використовує сонар і співає пісні, його серце розміром з машину, а артерії, немов тунелі – це можна назвати магією?
– Так! Але ж у цю секунду у світі немає жодного ельфа?
– Так, формально немає.
Mason Evans Jr.
Глава 12
Прокинувшись вранці, я зрозумів, що моїм мріям не судилося здійснитися. День дуелі залишився позаду, а решта проблем вже не здавалися настільки важливими.
Зрання мене розбудив галас з коридору, який було чутно навіть крізь двері. Кричала Мередіт. Як я зрозумів, коли вона прокинулась, то не одразу згадала про мій наказ. Можливо, через те, що вчорашній день був насиченим подіями, а може через кількість випитого еля.
Побачивши Тейлора в кімнаті, де вона спить, Мередіт крізь сон подумала, що він пробрався туди з брудними думками. Мабуть, вона геть забула, що він спав там всю ніч. Прокинувшись, Мередіт намагалась випхати його за двері, і тільки біль від трикутної печатки нагадала їй про мій наказ. Все це супроводжувалось гучними криками та лайкою.
Я навіть подумав, що досить з неї такого покарання, та й Тейлор на таке не заслуговує. Мабуть, треба скасувати свій наказ, посилаючись на те, що з них досить.
Але пізніше у їдальні до мене із претензіями підійшла Мередіт. Вона розказала, що про мене думає, як їй набридло скрізь ходити за Тейлором, виконуючи мій наказ. Їй навіть довелося відгородитися ширмою у ванній кімнаті і попросити допомоги служниць, щоб Тейлор не побачив її оголеного тіла.
Цікаво, чи він сам приймав ванну, адже вони вчора були з дороги. Судячи з його втомленого вигляду та синіх кіл під очима було важко щось зрозуміти. Мабуть, на відміну від Мередіт, він не зміг спокійно заснути.
Я терпляче вислухав її обурення, не заважаючи.
Не промовивши ані слова, я відкинув ідею жаліти її. Я сподіваюсь, що Тейлор мені пробачить. Мередіт виявилась нерозсудливим дівчиськом, яке потребує цього життєвого уроку.
Було незвично, що зранку нас порадували їжею. Сьогодні мені на сніданок подали яєчню і каву. Все ж є деякі переваги перебування гостей у нашому маєтку.
Подальший розклад дня мене не здивував, адже я передбачав щось подібне. Тепер наше навчання проходило за участю наших нових знайомих. Мені все ж таки довелося поступитися і змінити свій наказ. Під час спільних тренувань я дозволив Тейлору і Мередіт розривати дистанцію між ними. Мені навіть здалося, що він зітхнув з полегшенням, коли Мередіт перестала до нього притискатися.
Спершу за розкладом було тренування з Генріком.
Розмарі мені буквально мстилася на заняттях з фізичної підготовки. Вона геть не жаліла мене під час спільного тренування і постійно жбурляла в повітря. Все тіло було у синцях. Я раніше собі навіть уявити не міг, наскільки вона мені піддавалася, не використовуючи свої вампірські привілеї на повну силу. А зараз її ніби підмінили. Маючи в своєму арсеналі такі ж здібності, я все одно не міг битися з нею на одному рівні. На мої спроби зав’язати з нею розмову, вона вдавала, що мене не існує. Її кулаки говорили беззвучно, але дохідливо.
Якщо замислитися, то всі мали свої причини злитися на мене. Добре, що під час тренувань ми не мали часу обговорювати те, що сталося.
Дивно те, що зранку на тренуванні з наших нових знайомих були присутні лише Мередіт і Тейлор. Мабуть, їхній вчитель таким чином карав їх за поразку. Після всіх грязьових ванн, купань та фізичних знущань, ближче до обіду наше тренування перервав Мигдаль з рештою наших гостей: Крампом, Кітті і Керолом. Останній з них лишився для мене загадкою. Жодного разу мені не вдалося нормально з ним поспілкуватися.
За вказівкою вчителя Мигдаля ми знову опинилися на галявині, всі, окрім Кігтя, бо він мав окреме заняття з Генріком через те, що ще не досяг другого ступеня магії. Від кількох помахів вчителя галявину знову заповнили мильні бульбашки. За мить ми побачити прозорий кокон. Мигдаль пояснив, що він змінив кокон, і тепер після закінчення бою він буде відновлюватися. За кілька секунд після фіналу кокон відтвориться, чекаючи на нових учасників.
Перший навчальний бій був між Розмарі у парі з Тейлором та Мередіт у парі з Керолом. Спостерігати за битвою було потішно вже тому, що Розмарі билася не з метою навчитися, а намагалася просто вбити своїх опонентів, при цьому не звертаючи уваги на взаємні дії з Тейлором.
Хоча ментальному тілу не загрожувала смерть, біль, як показав мій вчорашній досвід, була відчутною. Завжди навчання вчителя Мигдаля базується на відчуттях болю.