Епілог

Зорецвіт Зоряна квітка став головною подією при дворі кронпринцеси. Він став центральною коштовністю корони, якою коронували на царство Євгенію і її чоловіка, але інколи королева носила його у брошці у вигляді дракона. Брошку-оправу для Квітки зробив Райден, даруйте, мейстер Емерісон, особистий ювелір Його Величності. Він продовжував працювати у старій дідовій майстерні, бо такої кави, як у «Кавовій сові» не готували більше ніде, а без кави (та її авторки) в майстра не було достатньо натхнення для створення справжніх шедеврів. Але і відряджень до столиці йому вистачало, бо туди переїхав пан Корнеліс Волден, радник Канцлера і представник ювелірного купецтва при дворі.

Рубіновий трилліант Грінберга знайшов відповідне своїй красі місце – на тюрбані першої дружини шаха Юдавії, а сам майстер став компаньйоном Голови купецької гільдії Юдавії. А от верстат довелося віддати в музей ювелірної справи, як інтерактивний експонат.

На вітринах ювелірних майстерень все частіше почали з’являтися великі камені з фантазійними огранками, і ходять чутки, що пан Дідрік Боузберг вже півроку працює над якимось турмаліном, яким обіцяє вразити всіх відвідувачів цьогорічної виставки.

Неймовірно, але факт: у магістра Кронсона в колекції з’явилися діаманти у формі краплі і овалу, більше того, деякі з них рожеві та голубі!    

Магістр Стужвільсон ошелешив усю ювелірну громаду тим, що покинув викладання в університеті та поїхав до Юдавії, шукати у пустелі місця, куди падали зорі.  

Вуглинка багато чому навчила Райдена, та й багатьох майстрів також. Тепер він твердо знав: будь-який камінь, який потрапив до правильних рук, може стати шедевром, достатньо просто знайти до нього підхід і вірити у його потенціал. І, звичайно, любити! Любов до своєї справи, до того, що ти робиш, може творити справжні дива!